На початку 1930-х років швейцарський астроном Фріц Цвіккі спостерігав галактики, що рухалися швидше, ніж мало б бути, з огляду на їхню масу. Це спонукало його зробити висновок про наявність певного невидимого каркасу — темної матерії, яка утримує галактики разом. Майже 100 років потому космічний гамма-телескоп NASA «Фермі», можливо, надав прямі докази її існування.

Число 40 000 може здатися не особливо разючим, але воно відображає все більший і більший каталог навколоземних астероїдів, кам’янистих залишків з часу бурхливого народження Сонячної системи, які перетинають орбіту нашої планети. Ми пройшли довгий шлях з 1898 року, коли астрономи відкрили першого з цих мандрівників, астероїд під назвою Ерос.

Близько 4,5 мільярда років тому відбулася найважливіша подія в історії нашої планети: величезне небесне тіло під назвою Тея зіткнулося з молодою Землею. Як відбувалося зіткнення і що саме сталося після нього, остаточно не з’ясовано. Однак, безперечним є те, що через це зіткнення змінилися розмір, склад та орбіта Землі, і що воно ознаменувало народження нашого постійного супутника в космосі, Місяця.

Нове дослідження, виконане науковцями університету Йонсе (Yonsei University) в Сеулі, Корея, ставить під сумнів давню теорію про те, що темна енергія віддаляє далекі галактики дедалі швидше. Натомість воно не показує жодних ознак прискорення розширення Всесвіту. Якщо результати будуть підтверджені, це може відкрити абсолютно нову главу в пошуках природи темної енергії, дати змогу вирішити «напругу Габбла» та зрозуміти минуле та майбутнє Всесвіту.

Роками астрономи полювали на перше покоління зір, первісні реліквії раннього Всесвіту. І тепер, можливо, вони їх знайшли. Арі Вісбал (Ari Visbal) з Толідського університету (штат Огайо) та його колеги вважають, що вони побачили так звані зорі Популяції III (Pop III) після докладного аналізу попередніх спостережень далекої галактики під назвою LAP1-B, виконаних за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST).