21 березня 2024 року о 19 годині за київським часом на ютуб-каналі «Все про Всесвіт» розпочнеться прямий етер з Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) НАН України на тему «Як стати астрономом?». Його організовано за підтримки відділу біологічної, хімічної та фізичної освіти Інституту педагогіки НАПН України і приурочено до Весняного рівнодення.

Суть сучасної теоретичної моделі Всесвіту полягає в тому, що він складається зі звичайної матерії, темної енергії та темної матерії. Нове дослідження науковця з Оттавського університету ставить це під сумнів.

Результати дослідження, оприлюднені 15 березня 2024 р. в The Astrophysical Journal, є викликом для поточної моделі Всесвіту, показуючи, що насправді в ньому немає місця для темної матерії.

Вимірювання «Вебба» проливають нове світло на десятирічну таємницю.

Швидкість, з якою розширюється Всесвіт, відома як постійна Габбла, є одним із фундаментальних параметрів для розуміння його еволюції та остаточної долі. Однак між її значенням, визначеним за допомогою різних методів вимірювання відстаней в космосі, і  передбаченим на основі «післясвітіння» Великого Вибуху, існує стійка різниця, яку астрономи називають напругою Габбла. Космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope) підтвердив, що гостре «око» телескопа «Габбл» весь час не підводило науковців, і розвіяв будь-які сумніви щодо вимірювань, виконаних за допомогою «Габбла».

Науковці зʼясували, чому деякі білі карлики таємничим чином припиняють охолоджуватися. Це відкриття змінює уявлення про те, якими старими насправді є ці зорі та що з ними відбувається, коли вони вмирають.

Астрономи вважають, що білі карлик є «мертвими зорями», які з часом постійно охолоджуються. Однак у 2019 р. за даними від зонда Gaia («Ґайя») Європейського космічного агентства (European Space Agency, ESA) науковці виявили популяцію білих карликів, які перестали охолоджуватися понад вісім мільярдів років тому. Це свідчить про те, що деякі білі карлики можуть генерувати значну додаткову енергію, що суперечить класичній картині «мертвої зорі». Астрономи спочатку не змогли зрозуміти, як це могло статися.

Спостерігаючи ранній Всесвіт за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба, дві групи науковців досліджували надзвичайно яскраву галактику GN-z11, яка існувала, коли вік Всесвіту становив лише близько 430 мільйонів років.

Виконуючи свою обіцянку змінити наше розуміння раннього Всесвіту, космічний телескоп Джеймса Вебба досліджує галактики, що існували в незапам’ятні часи. Однією з них є надзвичайно яскрава галактика GN-z11, яка існувала, коли вік Всесвіту становив лише крихітну частку його нинішнього віку. Ця галактика, виявлена за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, є однією з наймолодших і найдальших галактик, які коли-небудь спостерігали астрономи, а також одна з найзагадковіших. Чому вона така яскрава? «Вебб», здається, знайшов відповідь.