news 23 10 19З 17 до 19 жовтня поточного року телескоп EROSITA, побудований в Німеччині, використав усі сім своїх модулів збору рентгенівських променів для отримання зображення їх джерел в сусідній галактиці.

Після запуску 13 липня 2019 р. рентгенівська обсерваторія «Спектр-Рентген-Гамма» (Spektr-RG) упродовж трьох місяців виконувала політ до місця призначення: точки Лагранжа L2 системи Земля — Сонце на відстані 1,5 мільйона кілометрів від нашої планети. Далі інженери місії підготували телескопи обсерваторії до експлуатації — увімкнули прилади, перевірили різні режими роботи тощо. Незважаючи на деякі проблеми під час цієї фази, налагодження та випробування обладнання показало, що все працює так, як і очікували. Тепер EROSITA бачить близький і далекий Всесвіт в рентгенівських променях.

news 18 10 19Аналіз речовини зруйнованих екзопланет, яку поглинули їхні материнські зорі, вказує на те, що принаймні деякі екзопланети з твердими поверхнями можуть мати хімічний склад, схожий на земний та марсіанський. Результати нового дослідження оприлюднив журнал Science 18 жовтня поточного року.

Попередні дослідження показали, що більшість твердих тіл Сонячної системи виникли в середовищі з високим вмістом кисню, приблизно в 100 000 разів вищому, ніж у газі, багатому воднем. Таке окислення, ймовірно, відображає початкові умови, що існували на ранніх стадіях утворення твердих порід навколо Сонця. З цієї першої твердої речовини зрештою сформувалися астероїди, планети і їхні супутники.

news 10 10 19Як деякі нейтронні зорі стають найсильнішими магнітами у Всесвіті? Німецько-британська група астрофізиків знайшла можливу відповідь на питання, як утворюються магнетари. Науковці використали великі комп’ютерні симуляції, щоб продемонструвати, як злиття двох зір створює сильні магнітні поля. Якщо такі зорі спалахують як наднові, це може спричинити формування магнетарів. У дослідженні брали участь вчені з Гейдельберзького університету, Товариства Макса Планка, Гейдельберзького інституту теоретичних досліджень та Оксфордського університету. Результати дослідження оприлюднив журнал Nature.

news 08 10 19Нобелівську премію з фізики 2019 р. отримали швейцарські астрономи Мішель Майор (Michel Mayor) та Дідьє Кело (Didier Queloz), які виявили планету, що міститься навколо іншої зорі, тобто далеко за межами Сонячної системи. Їх знахідка започаткувала відкриття так званих екзопланет, часто з особливостями, які не схожі на вісім планет, що обертаються навколо Сонця.

Ось якими є передумови щодо пошуку далеких планет, які могли б підтримувати певну форму життя, хоча це й не обов’язково, як вже зараз це стало зрозумілим.

news 07 10 19 1v

Світлина Сатурна з сайту NASA.

Наукова група під керівництвом Скотта С. Шеппарда (Scott S. Sheppard) з Інституту науки Карнегі відкрила 20 нових супутників Сатурна. Тепер загальна кількість супутників у цієї планети становить 82, що більше, ніж у Юпітера, який має 79 супутників.

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.