Нове дослідження показує, що перші зорі не були такими велетнями, як очікували астрономи, — що може пояснити, чому науковці їх ще не бачили.

news 12 08 25 1v

Хаотична турбулентність у первинних хмарах газу, можливо, запобігла утворенню дуже масивних зір. На це вказують результати нового комп’ютерного моделювання, яке виконали тайванські астрономи.

Ранній Всесвіт складався переважно з водню та гелію, які, на відміну від важчих елементів, не утворюють багато випромінювання. Тому газовим хмарам, які були місцями народження зір, було важко охолонути достатньо для формування цих об’єктів — гравітації доводилося боротися з високим тиском газу. Ось чому більшість астрономів вважають, що перші зорі Всесвіту мали бути справжніми велетнями, в сотні разів масивнішими, ніж Сонце.

«Формування планетних систем відбувається не лише біля зір, але й навколо самотніх планет, що існують без материнської зорі».

news 01 08 25 1v

Наше уявлення про планети, що обертаються навколо центральної зорі — таке відоме, бо саме така картина притаманна Сонячній системі — може бути безповоротно зруйноване новим дослідженням. З його результатів слідує, що величезні планети, які вільно мандрують у космічному просторі, можуть формувати власні планетні системи. Якщо це справді так, то це також означає, що планетні системи можуть існувати без материнської зорі.

За допомогою телескопа Gemini North («Близнюк-Північ») на Гаваях відкрито ніколи раніше не баченого супутника Бетельгейзе, що розкриває тисячолітню таємницю.

news 21 07 25 1 1v

Астрономи виявили зорю-супутника на неймовірно тісній орбіті навколо Бетельгейзе, використовуючи інструмент ’Alopeke («’Алопеке»), роботу якого фінансує NASA та Національний науковий фонд (National Science Foundation, NSF) США. Його встановлено на телескопі Gemini North, який становить половину Міжнародної обсерваторії Gemini. Її частково фінансує NSF, а керує нею NSF NOIRLab (National Optical-Infrared Astronomy Research Laboratory — Національна науково-дослідницька лабораторія оптичної та інфрачервоної астрономії). Це відкриття відповідає на давню таємницю зміни яскравості зорі та дає уявлення про фізичні механізми, що стосуються інших змінних червоних надгігантів.

news 21 07 25 1v

Астрономи, можливо, зафіксували планету, яка ще тільки формується, в дії. Вона вирізає складний візерунок у газі та пилі, що оточує її молоду материнську зорю. За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) вони спостерігали протопланетний диск з чіткими спіральними рукавами і знайшли чіткі ознаки планети, розташованої в його внутрішній частині. Це перший випадок, коли астрономи виявили кандидата на планету, яка міститься в спіральному газопиловому диску.

news 17 07 25Міжнародна група дослідників уперше точно визначила момент, коли почали формуватися планети навколо зорі за межами Сонячної системи. За допомогою телескопа ALMA, який на умовах партнерства використовує Європейська південна обсерваторія (European Southern Observatory, ESO), та космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope), вони спостерігали утворення перших частинок матеріалу, що формує планети — гарячих мінералів, які тільки починають тверднути. Це відкриття є першим випадком, коли планетну систему було виявлено на такій ранній стадії її формування, і відкриває вікно в минуле нашої Сонячної системи.

«Вперше ми визначили найдавніший момент, коли починається формування планет навколо зорі, яка відрізняється від Сонця», — сказала Мелісса МакКлюр (Melissa McClure), професор Лейденського університету в Нідерландах та головний автор нового дослідження. Його результати оприлюднено в Nature.

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.