Обсерваторія Макдональд — техаський астрономічний осередок, який упродовж понад 80 років робить значний внесок у дослідження та освіту.

McDonald Observatory 1vВежі телескопів обсерваторії Макдональд. На передньому плані на горі Локк ліворуч вежа телескопа Отто Струве, а праворуч — телескопа Гарлана Дж. Сміта. На їх тлі видно (на вершині гори Фоулкес) видно вежу телескопа Гоббі-Еберлі. Фото з сайту www.space.com.

За останні 122 роки в Єркській обсерваторії працювали три лауреати Нобелівської премії, було встановлено найбільший в світі телескоп-рефрактор й отримано понад 170 000 фотоплатівок із зображеннями зоряного неба, що дало змогу зробити багато відкриттів.

Yerkes ObservatoryЄркська обсерваторія розташована в місті Вільямс-Бей, штат Вісконсин. Фото з сайту http://astronomy.com.

telescop Galileo 1

Оригінальний телескоп Ґалілео Ґалілея, який зберігають тепер в Музеї Ґалілея в Італії. Джерело: museogalileo.it.

У 1610 році італійський дослідник природи (механік, фізик, астроном) Ґалілео Ґалілей одним із перших серед землян спрямував на зоряне небо телескоп, виготовлений, до слова, ним власноруч. Ця подія, а також те, що він побачив, назавжди змінили астрономію, а відтак і наші уявлення про Всесвіт.

Від початку перших телескопічних спостережень Ґ. Ґалілея минуло вже понад 400 років, але його ім’я дотепер науковці згадують з повагою. І не тільки в зв’язку з його новаторськими дослідженнями, але й через його величезну винахідливість в розробці своїх власних дослідницьких інструментів. Найвідомішим серед них для широкого загалу є знаменитий телескоп Ґалілея, що й нині, чотири століття поспіль, цікавить багатьох людей. Як Ґалілей винайшов його? Які поліпшення він зробив у конструкції відомих тоді підзорних труб? Що саме він бачив у свій телескоп, коли дивився на нічне небо? І де тепер цей перший телескоп? На щастя, на всі ці запитання ми маємо відповіді.

до 70-ї річниці заснування Головної астрономічної обсерваторії НАН України

poster1 MAO 70

17 липня 2014 р. виповнилось 70 років з дня заснування Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України (ГАО НАН України) — провідної української астрономічної установи. Для когось, наприклад, учнів молодших класів, що приходять на екскурсію до Музею історії обсерваторії, 70 років ― дуже багато. Ті, хто вважає, що відомий Стоунгендж був обсерваторією принаймні 2000 років тому, сприймають 70 років ГАО на тлі віків, як коротку мить. Це правда ― час відносний. Але якими б не були, «короткими» чи «довгими», сімдесят років існування ГАО, зроблено дуже багато корисних під оглядом астрономії і, суто по-людськи, добрих справ. Нижче ми лише побіжно і, певна річ, суб’єктивно оглядаємо окремі фрагменти з історії заснування ГАО. Принагідно зауважимо, що історія Обсерваторії досить докладно висвітлена у виданнях: «50 років Головній астрономічній обсерваторії» (1994 р.), «60 років Головній астрономічній обсерваторії» (2004 р.) і «Плеяда перших» (2004 р.). Наклади цих книжок були малими, але у великих бібліотеках їх можна знайти.

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.