Таємниці метану на Марсі вже багато років. Науковці роблять суперечливі висновки за результатами виконання окремих місій, таких як Mars Express від Європейського космічного агентства (European Space Agency, ESA) та марсохід Curiosity від NASA. Космічні апарати фіксують спорадичну появу газу на Марса — його ознаки як на орбіті, так і на поверхні, що змінюються залежно від пори року, або взагалі не виявляють метан. Тепер за даними від зонда Trace Gas Orbiter (Штучний супутник для вивчення малих складових атмосфери) ESA встановлено нові верхні межі кількості метану та трьох інших газів (етану, етилену та фосфіну) в атмосфері Марса.

Китайські та британські дослідники розгадали 40-річну головоломку: як на Юпітері виникають регулярні та разючі сплески рентгенівських променів? Виявляється, все пов’язано з магнітним полем газового гіганта.

Формування планет, як відомо, вивчати важко. Процес триває мільйони років, що унеможливлює спостереження в режимі реального часу. Він також залежить від великої кількості факторів, які ускладнють науковцям з’ясовувати його причини і наслідки. Нині астрономи знають: планети формуються з протопланетних дисків довкола молодих зір, що складаються з газу та пилу. Тепер група науковців, яка виконує астрономічні спостереження за допомогою ALMA (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array), знайшла зоряну систему, що має протопланетний диск та доволі змінна. Завдяки цій системі дослідники отримали можливість визначити деякі подробиці того, як саме відбувається процес формування планет.

Ширококутний інфрачервоний оглядовий дослідник для пошуку біляземних об’єктів (Near-Earth Object Wide-field Infrared Survey Explorer, NEOWISE) NASA ще два роки буде «полювати» на астероїди та комети, зокрема й ті об’єкти, які можуть становити небезпеку для Землі. Це продовження місії означає, що космічний телескоп NASA, призначений для пошуку біляземних об’єктів (near-Earth object, NEO), продовжить роботу до червня 2023 року.

Міжнародна група астрономів виявила перші переконливі докази існування наднових зір, що виникають внаслідок захоплення електронів у ядрі масивної зорі на кінцевому етапі її існування. Результати науковців оприлюднив журнал Nature Astronomy.

Досі в астрономії розрізняли два основні типи наднових: термоядерні наднові та наднові, що виникають після колапсу залізного ядра зорі на кінцевому етапі її еволюції.