Спостереження, виконані під час проходження космічного апарата повз супутник, уможливили перше за понад двадцять років дослідження цього океанського світу. Як наслідок, отримано якісні зображення та унікальні наукові дані.
Знімок з найвищою роздільною здатністю, який коли-небудь отримувала місія NASA «Юнона» (Juno) певної ділянки поверхні супутника Юпітера Європи, показує докладний вигляд дивовижної області сильно розколотої крижаної кори цього небесного тіла.
Зображення охоплює приблизно 150 кілометрів на 200 кілометрів поверхні Європи, показуючи область, посічену мережею тонких канавок і подвійних хребтів (пари довгих паралельних ліній, що вказують на узвишшя з льоду). У верхньому правому куті зображення, а також праворуч і нижче по центру є темні плями, які, можливо, пов’язані з тим, що щось знизу виривається на поверхню. Праворуч від центру міститься поверхня, яка зовні нагадує музичну ноту чверть (musical quarter note), розміром 67 кілометрів з півночі на південь і 37 кілометрів зі сходу на захід. Білі цятки на зображенні спричинені дією високоенергетичних частинок із середовища із жорсткою радіацією навколо Європи.
Особливості поверхні крижаного супутника Юпітера Європи видно на зображенні, отриманому за допомогою зоряного контрольного блоку (Stellar Reference Unit, SRU) «Юнони» під час проходження космічного зонда повз супутник 29 вересня 2022 року. Авторські права на зображення: NASA/JPL-Caltech/SwRI. Фото з сайту https://phys.org.
Зоряний контрольний блок (Stellar Reference Unit, SRU) Юнони — зоряна камера, яку використовують для орієнтації космічного апарата — отримала чорно-біле зображення під час проходження космічного зонда повз Європу 29 вересня 2022 року з відстані приблизно 412 кілометрів. Зображення, роздільна здатність якого лежить в межах від 256 до 340 метрів на піксель, було отримано, коли Юнона мчала зі швидкістю приблизно 24 кілометри на секунду над нічною частиною поверхні, тьмяно освітленій «світлом Юпітера» — сонячним світлом, що відбивається від вершин хмар Юпітера.
Розроблений для роботи в умовах слабкого освітлення, SRU також зарекомендував себе як цінний науковий інструмент. За його допомогою виявлено блискавки у верхніх шарах атмосфери Юпітера, отримано зображення загадкової системи кілець Юпітера, а тепер він дав змогу побачити деякі з найзахопливіших геологічних утворень Європи.
«Це зображення розкриває неймовірний рівень деталізації в регіоні, який раніше не фотографували з такою роздільною здатністю та в таких яскравих умовах освітлення», — сказала Гайді Беккер (Heidi Becker), провідний дослідник з роботи із SRU. «Використання камери для відстеження зір в наукових цілях є гарним прикладом новаторських можливостей Juno. Ці особливості поверхні дуже цікаві. Розуміння того, як вони утворилися — і як вони пов’язані з історією Європи — дає нам інформацію про внутрішні та зовнішні процеси, що формують крижану кору.»
Найближчими тижнями аналіз даних виконуватимуть не лише вчені Juno SRU. Під час 45-го обертання «Юнони» навколо Юпітера всі наукові прилади космічного апарата збирали дані як під час прольоту повз Європу, так і тоді, коли через 7 з половиною годин «Юнона» пролетіла над полюсами Юпітера.
«“Юнона” знову повністю зосереджена на Юпітері. Наукова група місії дуже рада, що завдяки продовженню термінів роботи космічного апарата ми розширили наше дослідження, доповнивши до нього три з чотирьох супутників Ґалілея та кільця Юпітера», — сказав головний дослідник місії Juno Скотт Болтон (Scott Bolton) з Південно-західного науково-дослідного інституту в Сан-Антоніо. «Завдяки проходженню повз Європу “Юнона” тепер дала змогу науковцям побачити великим планом два найцікавіших супутника Юпітера, і їхні крижані оболонки дуже ріжняться одна від одної. Третім у 2023 році стане Іо — небесне тіло Сонячної системи з найбільшою кількістю вулканів». «Юнона» пройшла повз супутник Юпітера Ганімед — найбільший супутник Сонячної системи — у червні 2021 року.
Європа — шостий за розмірами супутник планети в Сонячній системі. Величина його діаметра становить приблизно 90% екваторіального діаметра Місяця. Науковці впевнені: солоний океан лежить під крижаним панциром завтовшки понад півтора кілометра, що ставить питання про потенційну придатність океану для життя. На початку 2030-х років до Європи прибуде космічний зонд NASA Europa Clipper. За його допомогою астрономи спробують відповісти на питання про придатність Європи для життя. Дані, отримані завдяки Juno, дають попередній огляд того, що розкриє ця місія.
За інф. з сайту https://phys.org
