Давно висловлено припущення, що навколо чорної діри можуть виникати сплески густини темної матерії. Однак досі не було виявлено жодних обнадійливих доказів, які б підтверджували це теоретичне припущення. У новій статті астрономи з Гонконгського педагогічного університету повідомляють про існування стрибків щільності темної матерії навколо двох сусідніх чорних дір зоряної маси: A0620-00 і XTE J1118+480.

Шість масивних галактик, виявлених у ранньому Всесвіті, змінюють нинішнє розуміння науковцями процесу формування цих зоряних систем.

«Ці об’єкти набагато масивніші, ніж очікували астрономи», — сказав Джоел Лея (Joel Leja), доцент кафедри астрономії та астрофізики Пенсільванського університету, який моделював випромінювання від цих галактик. «Ми очікували, що знайдемо лише крихітні, молоді галактики-малюки, але ми виявили такі ж зрілі галактики, як наша, в ту епоху, яку раніше вважали світанком Всесвіту».

Спостереження за надмасивними чорними дірами в центрах галактик вказують на ймовірне джерело темної енергії — таємничої досі субстанції, що становить 70% маси та енергії Всесвіту.

Вимірювання, виконані в стародавніх галактиках, де не відбувається утворення зір, показують: чорні діри ростуть більшими, ніж очікувалося, що узгоджується з явищем, передбаченим у теорії гравітації Айнштайна. Результат потенційно означає, що нічого нового не потрібно додавати до нашої картини Всесвіту, щоб пояснити природу темної енергії. Її джерелом є чорні діри.

Міжнародна група дослідників виявила те, що може бути критичним етапом хімічної еволюції молекул у космічних «зоряних яслах». У цих величезних космічних хмарах холодного газу та пилу трильйони молекул існують протягом мільйонів років. Колапс таких міжзоряних хмар зрештою приводить до появи молодих зір і планет.

Науковці оприлюднили одну з найточніших мап розподілу матерії Всесвіту, які коли-небудь створювали.

Одне дивовижне відкриття, на яке вказує мапа, полягає в тому, що матерія не так сильно скупчена, як це передбачає нинішня найкраща модель Всесвіту. Тобто чогось може не вистачати в стандартній космологічній моделі.