Комета Леонарда, яка зникає з нашого поля зору, наостанок влаштувала показ свого незвичного хвоста.

Виявлена​​ рік тому комета, офіційно відома як комета C/2021 A1, пройшла повз Землю на мінімальній відстані торік 12 грудня. Це був кульмінаційний час для її спостережень хоча вона й не стала такою яскравою, щоб її було добре видно неозброєним оком. Водночас, коли комета продовжувала по внутрішній Сонячній системі, дещо змінилося: її хвіст набув вигляду скручених струменів, навіть коли ядро ​​комети стало яскравішим.

У розмові, що почнеться 30 грудня поточного року о 21 годині київського часу на ютуб-каналі «Все про Всесвіт», спершу йтиметься про відкриття в астрономії, про які стало відомо у другій половині грудня поточного року. Також буде огляд астрономічних явищ і подій в світі астрономії першої половини січня 2022 року.

Серед телескопів космічного базування, які досі використовували астрономи, з’явився новий флагман.

Ним став телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), який 25 грудня 2021 року з космодрому Куру в Французькій Гвіані вивела в космос ракета-носій Аріан-5. Протягом наступного місяця телескоп буде рухатися в місце свого постійного стояння в космічному просторі. Якщо розгортання телескопа до робочого стану пройде без проблем, то наукові спостереження він розпочне за пів року після старту із Землі.

Як утворилися надмасивні чорні діри? Що таке темна матерія? В альтернативній моделі того, як виник Всесвіт, на противагу історії Всесвіту з «підручників», група астрономів припускає, що обидві ці космічні таємниці можна пояснити так званими «первинними чорними дірами» («primordial black holes»).

Ніко Каппеллуті (Nico Cappelluti) з університету Майамі, Гюнтер Гасінґер (Günther Hasinger), науковий директор Європейського космічного агентства (ЄКА) і Пріямвада Натараджан (Priyamvada Natarajan) з Єльського університету припускають, що чорні діри існували з самого початку Всесвіту. І що ці первісні чорні діри можуть бути темною матерією, природа якої поки що нез’ясована. Результати нового дослідження взяв до публікації The Astrophysical Journal.

Астрономи отримали новий інструмент, що допоможе їм краще розуміти зорі-гіганти.

Таким інструментом стали результати докладного визначення точних температур і розмірів 191 зорі-гіганта. Автори роботи кажуть, що вона протягом багатьох років буде стандартним довідником про ці небесні тіла. Вона також проливає додаткове світло на те, яким буде Сонце в кінці свого життя.