Космічне агентство США (NASA) готується відправити астронавтів для докладного дослідження Місяця в рамках програми Artemis («Артеміда») і в зв’язку з цим обрало компанію SpaceX для продовження розробки першого комерційного космічного корабля, який безпечно доставить двох американських астронавтів на місячну поверхню. Принаймні один із цих астронавтів увійде в історію як перша жінка, що ступила на Місяць. Інша мета програми Artemis — це висадка першої людини не білої раси на місячну поверхню.

Дослідники Австралійського національного університету (Australian National University, ANU) виконують пошуки нових способів використання технології на основі лазера, що покращує зображення телескопів, — це так звана адаптивна оптика — і яка також може допомогти бодай якоюсь мірою вирішити проблему космічного сміття. Спеціально створені лазери можуть дати космічним апаратам, які вже не працюють, легкий «поштовх» фотонами, щоб змінити орбіту цього сміття і запобігти його можливому зіткненню з робочим штучним супутником.

Всесвіт розширюється дедалі швидше. Хоча ніхто досі впевнено не може пояснити, чому це відбувається, дослідники з проєкту «Огляд темної енергії» (Dark Energy Survey, DES) принаймні мають стратегію у пошуках відповіді. Вони поєднують результати вимірювань розподілу речовини, галактик і скупчень галактик, щоб краще зрозуміти, що спонукає Всесвіт розширюватися прискорено.

Темна матерія, таємнича субстанція, що має силу тяжіння, але не випромінює світла, може справді складатися з величезних концентрацій стародавніх чорних дір, які виникли на самому початку Всесвіту. Таким є результат нового дослідження. Цей висновок випливає з аналізу гравітаційних хвиль або бриж у просторі-часі, спричинених двома далекими зіткненнями між чорними дірами та нейтронними зорями.

Уявіть: ви намагаєтесь дослідити об’єкт, що лежить на відстані кількох світлових років, діаметр якого менше 20 кілометрів. Об’єкт такий щільний, що зроблений із матеріалу, який не може існувати природним чином на Землі. З цим завданням стикаються астрономи при вивченні нейтронних зір, тому їм доводиться розробляти геніальні способи, щоб досліджувати такі небесні тіла. Нещодавно група науковців придумала, як їх можна вивчати, використовуючи явище резонансу.

Резонанс виникає, коли система отримує енергію зовні на частотах близьких до частоти власних коливань об’єкта. Наприклад, якщо ви хочете розгойдатися високо на гойдалці, ви не можете просто піднімати й опускати ноги на будь-якій швидкості. Вам треба синхронізувати рухи ніг із природним рухом гойдалки. Робіть це правильно, і ви зможете високо підняти гойдалку. Резонанс використовують у багатьох речах і процесах, від приймача на мобільному телефоні до басейнів із хвилями в парку розваг.