У центрі більшості великих галактик, зокрема й в нашому Молочному Шляху, міститься надмасивна чорна діра. Міжзоряний газ періодично потрапляє на орбіту цих бездонних ям, перемикаючи чорну діру в режим активного ядра галактики (active galactic nucleus, AGN). Наслідком такого є поява високоенергетичного випромінювання, що поширюється по всій галактиці.

Це не те середовище, в якому могли б існувати люди, рослини чи тварини. Але в нещодавньому дивовижному своїми результатами дослідженні, які оприлюднив The Astrophysical Journal, науковці з Дартмутського коледжу та Ексетерського університету показали: випромінювання від AGN може мати парадоксальний сприятливий вплив на життя. Замість того, щоб приректи вид на загибель, воно може допомогти забезпечити його існування.

Коли ми спостерігаємо далекі небесні об’єктми, може бути заковика: чи справді зоря, яку спостерігаємо, така червоняста, як здається? Чи зоря просто має червонуватий вигляд, бо її світло пройшло крізь хмару космічного пилу, щоб досягти нашого телескопа?

Для точних спостережень астрономам потрібно знати кількість пилу між ними та їхніми віддаленими цілями. Пил не тільки робить об’єкти червонуватими («почервоніння»), він також робить їх тьмянішими, ніж вони є насправді («затухання»). Ми ніби дивимося в космос крізь брудне вікно. Тепер два астрономи опублікували 3D-мапу, яка безпрецедентно докладно документує властивості пилу навколо нас. Це допоможе нам зрозуміти те, що ми спостерігаємо. Результати дослідження опубліковано в журналі Science.

Загадкове явище в центрі нашої галактики може бути спричинене дією іншого типу темної матерії.

Темна матерія, таємнича форма невидимої матерії, яка може становити 85% маси Всесвіту, є однією із найбільших таємниць сучасної науки.

У першому в своєму роді дослідженні науковці зробили крок до розуміння невловимої таємничої матерії. Вони вважають, що за незрозумілими хімічними реакціями, що відбуваються в Молочному Шляху, може стояти інший кандидат в носії темної матерії.

Астрономи змоделювали два типи спалахів наднових і виявили, що перші наймасивніші зорі могли створити велику кількість води. Вона, можливо, пішла на формування майбутніх зір і планет.

Нове дослідження, результати якого опубліковані в Nature Astronomy, показало, що вода могла утворитися у перші 200 мільйонів років існування Всесвіту. Життєдайна молекула могла виникнути так швидко через загибель перших зір Всесвіту. Дослідження також виявило, що землеподібні планети могли формуватися в багатому водою середовищі, яке тоді існувало. І все це було до того, як виникли перші галактики.

Дослідники виявили передбачувану схему в розподілі часу між льодовиковим і міжльодовиковим періодами Землі.

Приблизно 2,5 мільйона років тому Земля вступила в епоху, відзначену послідовними льодовиковими та міжльодовиковими періодами. Останнє зледеніння трапилося приблизно 11 700 років тому. Новий аналіз показує, що настання нового льодовикового періоду можна очікувати через 10 000 років.

Міжнародна группа науковців, серед яких були дослідники з Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі (UC Santa Barbara, UCSB), зробила свій прогноз на основі нової інтерпретації невеликих змін орбіти Землі навколо Сонця, які призводять до масштабних змін клімату планети протягом тисячоліть. Дослідники відстежили природні цикли клімату планети протягом мільйона років. Їхні висновки, опубліковані в Science, дають нове уявлення про динамічну кліматичну систему Землі та є кроком у розумінні льодовикових циклів планети.