Галактика 3C 297 лежить на відстані приблизно 9,2 мільярдів світлових років від нас у напрямку сузір’я Діви. Вона містить квазар, надмасивну чорну діру, яка поглинає газ та спричиняє утворення потужних струменів речовини.

Середовище 3C 297, здається, має основні ознаки скупчення галактик — величезних структур, які зазвичай містять сотні або навіть тисячі галактик. Але ця галактика стоїть окремо.

Давно висловлено припущення, що навколо чорної діри можуть виникати сплески густини темної матерії. Однак досі не було виявлено жодних обнадійливих доказів, які б підтверджували це теоретичне припущення. У новій статті астрономи з Гонконгського педагогічного університету повідомляють про існування стрибків щільності темної матерії навколо двох сусідніх чорних дір зоряної маси: A0620-00 і XTE J1118+480.

Шість масивних галактик, виявлених у ранньому Всесвіті, змінюють нинішнє розуміння науковцями процесу формування цих зоряних систем.

«Ці об’єкти набагато масивніші, ніж очікували астрономи», — сказав Джоел Лея (Joel Leja), доцент кафедри астрономії та астрофізики Пенсільванського університету, який моделював випромінювання від цих галактик. «Ми очікували, що знайдемо лише крихітні, молоді галактики-малюки, але ми виявили такі ж зрілі галактики, як наша, в ту епоху, яку раніше вважали світанком Всесвіту».

Спостереження за надмасивними чорними дірами в центрах галактик вказують на ймовірне джерело темної енергії — таємничої досі субстанції, що становить 70% маси та енергії Всесвіту.

Вимірювання, виконані в стародавніх галактиках, де не відбувається утворення зір, показують: чорні діри ростуть більшими, ніж очікувалося, що узгоджується з явищем, передбаченим у теорії гравітації Айнштайна. Результат потенційно означає, що нічого нового не потрібно додавати до нашої картини Всесвіту, щоб пояснити природу темної енергії. Її джерелом є чорні діри.

Міжнародна група дослідників виявила те, що може бути критичним етапом хімічної еволюції молекул у космічних «зоряних яслах». У цих величезних космічних хмарах холодного газу та пилу трильйони молекул існують протягом мільйонів років. Колапс таких міжзоряних хмар зрештою приводить до появи молодих зір і планет.