news 21 06 23 1v

Ми бачимо нині Всесвіт прозорим і порожнім, якщо не брати до уваги зорі та галактики. Однак ранній Всесвіт, через кілька сотень мільйонів років після Великого Вибуху, був непрозорим. Світло зір не могло проникнути крізь водень, який щільно заповнював міжгалактичний простір. Отже, як Всесвіт став прозорим? На підставі даних, отриманих за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба, міжнародна група астрономів дійшла висновку, що в ту далеку епоху світло зір іонізувало й нагрівало навколишній газ. Це спричинило появу величезних прозорих «бульбашок», які згодом злилися, очистивни Всесвіт від непрозорого газу. Приблизно через мільярд років після Великого Вибуху Всесвіт був повністю прозорим.

news 19 06 23 1v

 Найкращі сподівання знайти життя у космосі — це не прослуховування закодованих повідомлень чи подорож до далеких зір, а виявлення хімічних ознак життя в атмосферах екзопланет. Часто вважають, що це досягнення, на яке довго очікували, не під силу нашим нинішнім обсерваторіям, але результати нового дослідження показують: космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST) може його отримати.

news 11 06 23 1v

В астрономії інші елементи, крім водню та гелію, називають металами. Хоча це може змусити вашого шкільного вчителя хімії здригнутися, це має сенс для астрономів. Першими у Всесвіті виникли два найлегші елементи. Їхні атоми — це результат Великого Вибуху. Вони становлять понад 99% атомів у Всесвіті. Поява всіх інших елементів, від вуглецю до заліза та золота, спричинена астрофізичними процесами. До таких належать синтез елементів у ядрах зір, вибухи наднових, зіткнення білих карликів і нейтронних зір.

Оцінка екзопланет показує, що багато з них мають ексцентричну орбіту навколо своєї зорі, що, ймовірно, унеможливлює життя.

news 30 05 23 v

Діаметр карликових зір спектрального класу M, що становлять 70% усіх відомих зірок, становить щонайбільше половину поперечника Сонця. А ще, вони набагато холодніші, тому для того, щоб мати рідку воду, а отже, і життя, екзопланети, які обертаються навколо таких зір, мають лежати біля них дуже близько.

Періоди зміни льодовиків в епоху раннього плейстоцену* тривали переважно 41 000 років і мали менші амплітуди, ніж льодовикові цикли з періодичністю в 100 000 років в пізньому плейстоцені.

news 16 05 23 v

«Орбіта Землі навколо Сонця та орієнтація осі обертання планети повільно змінюються з часом через силу тяжіння Сонця, Місяця та інших планет», — сказав дослідник Токійського університету Аяко Абе-Оучі (Ayako Abe-Ouchi).

«Ці астрономічні сили впливають на земне довкілля через зміни в розподілі сонячного світла та контрастів між сезонами. Зокрема, льодовикові покриви чутливі до цих зовнішніх сил, що призводить до циклічних змін, коли період льодовиків поступається епосі зі зменшеною кількістю чи відсутністю льодовиків (її називають міжльодовиковим періодом)».

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.