Зорі бувають різних розмірів і температур. Масивні, наближаючись до кінця свого життя, в якийсь момент протягом наступних кількох мільйонів років вибухнуть як спалахи наднових. Спостерігати за ранніми стадіями цих подій складно, бо астрономи ніколи не можуть бути впевнені, коли зоря вибухне! Було б дуже добре, якби науковці могли звузити часові рамки, щоб вдосконалити пошук таких явищ. Одна з теоретичних фаз полягає в тому, що масивні зорі можуть «гикати» через те, що їх ядро ​​швидко розширюється та стискається. Ця особливість відома як «пульсівна нестабільність пари», і нарешті група астрономів справді знайшла зорю, що страждає на гикавку!

Століттями комети вражали нашу уяву. Протягом історії вони були провісниками загибелі, надихали художників і захоплювали астрономів. Ці крижані залишки формування Сонячної системи зберігають секрети, які допомагають нам зрозуміти події майже 5 мільярдів років тому. Але перш ніж ці таємниці можна буде розкрити, комети потрібно вивчити, а для вивчення їх потрібно знайти. Група дослідників розробила метод пошуку комет на основі даних метеорних потоків і оцінку того, чи становлять вони якусь загрозу для нас тут, на Землі!

На думку дослідників, які прагнуть розгадати загадку того, як розширюється Всесвіт, однієї з найбільших загадок науки — темної енергії — насправді не існує. Результати аналізу науковців опублікував журнал Monthly Notices of the Royal Astronomical Society Letters.

Протягом останніх 100 років фізики зазвичай припускали, що космос розширюється однаково в усіх напрямках. З кінця ХХ ст. вони використовують ідею темної енергії для пояснення невідомої фізики, яку не можуть досі зрозуміти, але теорія, заснована на цій ідеї, завжди мала проблеми.

Коли йдеться про наше сучасне суспільство та численні кризи, з якими ми стикаємося, немає жодних сумнівів, що термоядерна енергетика — це шлях майбутнього. Ця технологія не тільки забезпечує велику кількість енергії, яка може вирішити енергетичну кризу, але й робить це чистим і екологічним способом. Принаймні, поки вистачає наших запасів дейтерію (H₂) і гелію-3. У недавньому дослідженні група науковців розглядала, як дані про наявність синтезу дейтерію з дейтерієм (deuterium-deuterium, DD) можна використати для пошуку позаземного розуму (Search for Extraterrestrial Intelligence, SETI).

Багато речей у Всесвіті можуть спричинити наднову, від гравітаційного колапсу масивної зорі до зіткнення білих карликів. Але більшість наднових, які ми спостерігаємо, спалахують в інших галактиках, надто віддалених, щоб ми могли побачити деталі процесу. Тому натомість ми класифікуємо наднові за спостережуваними характеристиками, такими як криві блиску. Тобто, як вони яскравішають і зникають, а також за типом елементів, визначених у їхніх спектрах. Хоча це дає нам певне уявлення про основну причину, все ж є речі, які ми не зовсім розуміємо. Це особливо стосується для одного конкретного типу наднової, відомої як тип Ia.