Кожне відкриття екзопланети — це можливість вдосконалити моделі формування планет, будову Сонячної системи, зони життя та саму придатність для життя. Кожна нова планета додає більше даних до зусиль науковців зрозуміти, що відбувається і чому сталося саме так, як це спостерігають астрономи. Однак деякі планети мають такі незвичайні характеристики, що вони спонукають до більшої уваги та інтенсивних спостережень.

Утворення зір у ранньому Всесвіті було енергійним процесом, внаслідок якого виникли величезні зорі. Ці гіганти, яких в астрономії називають зорями Населення ІІІ, були масивними, дуже яскравими зірками, що жили недовго. Багато з них закінчили існування, коли спалахнули як первинні наднові. Але навіть ці ранні зорі зіткнулися з обмеженнями зростання.

Зоряний зворотний зв’язок відіграє певну роль в сучасному зореутворенні. Коли молоді зорі ростуть, вони утворюють потужне випромінювання, яке може розсіювати навколишній газ, потрібний їм для подальшого зростання. Це називається протозоряним зворотним зв’язком через випромінювання (protostellar radiative feedback). Він має місце на додаток до обмежувального ефекту на їхнє зростання, який чинять магнітні поля цих зір.

Астрономи виявили надзвичайно сильний вітер, що дме вздовж екватора WASP-127b, гігантської екзопланети. Досягаючи швидкості до 33 000 км/год, вітри створюють найшвидший реактивний потік такого типу, який коли-небудь виявляли на планеті. Відкриття, зроблене за допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) у Чилі, дає унікальне уявлення про погодні умови далекого світу.

Здається, що Всесвіт справді швидко розширюється. Навіть занадто швидко. Нове вимірювання підтверджує те, що показали попередні — і дуже дебатовані — результати: Всесвіт розширюється швидше, ніж передбачають теоретичні моделі, і швидше, ніж це можна пояснити поточними знаннями з фізики.

24 грудня минулого року AES Andes, дочірня компанія американської енергетичної компанії AES Corporation, подала проєкт великого промислового комплексу для оцінки впливу на довкілля. Цей комплекс загрожує незайманому небу над обсерваторією Паранал ESO в чилійській пустелі Атакама, з найтемнішим та найяснішим небом серед усіх астрономічних обсерваторій у світі [1]. Промисловий об’єкт планують розмістити всього за 5―11 кілометрів від телескопів на Параналі, що завдасть непоправної шкоди астрономічним спостереженням, зокрема через світлове забруднення, яке буде існувати протягом усього терміну експлуатації об’єкта. Перенесення комплексу в інше місце збереже темне небо ― одне з останніх справді незайманих на Землі.