Астрофізики з Університету західного Онтаріо знайшли докази тому, що чорні діри можуть утворюватися внаслідок прямого колапсу речовини. В такому разі чорна діра — це не кінцевий етап еволюції масивної зорі. Такий процес утворення чорних дір у ранньому Всесвіті може дати змогу науковцям пояснити наявність дуже масивних чорних дір на ранньому етапі історії нашого всесвіту.

Шантану Басу (Shantanu Basu) та Арпан Дас (Arpan Das) з факультету фізики та астрономії Університету західного Онтаріо знайшли пояснення спостережуваного розподілу мас і світностей надмасивних чорних дір. Результати дослідження оприлюднив Astrophysical Journal Letters.

На щорічному з’їзді Американського астрономічного товариства в Сент-Луїсі (штат Міссурі) Еллісон Кіркпатрік (Allison Kirkpatrick), асистент кафедри фізики та астрономії Канзаського університету, повідомила про відкриття галактик — «холодних квазарів». Ці об’єкти містять багато холодного газу, а тому в них ще можуть формуватися нові зорі, незважаючи на те, що в центрі міститься квазар. Це доволі неочікуваний висновок, що змінює уявлення про еволюцію галактик і, можливо, вказує на фазу життєвого циклу кожної галактики, яка досі не була відома.

Космічний телескоп «Спітцер» (Spitzer), який упродовж 16 років давав змогу відкривати екзопланети, вивчати галактики в ранньому Всесвіті, а також спостерігати планети і астероїди Сонячної системи, припинить роботу в січні 2020 року. Так вирішили в NASA після того, як пошуки зовнішнього джерела фінансування виявилися безуспішними.

Космічний телескоп TESS, що належить NASA, дав змогу відкрити перші три комети, які обертаються навколо зорі Бета Живописця (β Pic). Це відкриття трапилося лише через рік після початку місії TESS, основна мета якої — пошук екзопланет, тобто планет, що містяться біля інших (не Сонця) зір. Реєстрація сигналів від набагато менших, як порівняти їх з планетами, екзокомет вимагає аналізу точної кривої блиску зорі. Таку криву тепер можна побудувати на підставі спостережних даних, отриманих новим космічним телескопом.

Адміністрація президента Трампа доручила NASA відправити астронавтів на поверхню Місяця до кінця 2024 року (див. про це в замітці «Космічна місія “Артеміда”» на сайті «Астроосвіта»). Мета агентства — південний полярний район Місяця. Там є кратери в які ніколи не потрапляє сонячне світло й постійна низька температура уможливила накопичення багато льоду, потенційного джерела для ракетного палива, повітря і води.