Галактика 3C 297 лежить на відстані приблизно 9,2 мільярдів світлових років від нас у напрямку сузір’я Діви. Вона містить квазар, надмасивну чорну діру, яка поглинає газ та спричиняє утворення потужних струменів речовини.
Середовище 3C 297, здається, має основні ознаки скупчення галактик — величезних структур, які зазвичай містять сотні або навіть тисячі галактик. Але ця галактика стоїть окремо.
Відкриття, зроблене за допомогою рентгенівської обсерваторії NASA «Чандра» (Chandra) та Міжнародної обсерваторії «Близнюки» (Gemini), може змінити уявлення астрономів про швидкість зростання галактик у ранньому Всесвіті.
«Схоже, що у нас є скупчення галактик, у якому відсутні майже всі галактики», — сказала доктор Валентина Міссаґлія (Valentina Missaglia), астроном з Турінського університету. «Ми очікували побачити принаймні десяток галактик розміром із Молочний Шлях, але ми бачимо лише одну».
Доктор Міссаґлія та її колеги бачать у рентгенівських даних від «Чандра» дві основні риси скупчення галактик. По-перше, рентгенівські дані показують, що самотня галактика оточена великою кількістю газу з температурою в десятки мільйонів градусів — те, що зазвичай спостерігається в скупченнях галактик.
По-друге, струмінь речовини від надмасивної чорної діри спричинив появу інтенсивного джерела рентгенівського випромінювання приблизно за 140 000 світлових років від нас. Ідеться про те, що він потрапив у газ, який оточує галактику.
Третя особливість скупчень галактик, яку має 3C 297 і про яку раніше повідомляли науковці за даними спостережень Дуже великого масиву антен Карла Ґ. Янського (Karl G. Jansky Very Large Array), полягає в тому, що один із радіоструменів зігнутий. Це вказує на те, що він взаємодіяв з речовиною довкілля.
Незважаючи на ці важливі особливості скупчення галактик, нові дані обсерваторії «Близнюки» показали, що жодна з 19 галактик, які на оптичному зображенні містяться близько до 3C 297, насправді не лежать на тій же відстані, що й самотня галактика.
«Питання в тому, що сталося з усіма цими галактиками?», — сказав доктор Хуан Мадрид (Juan Madrid), астроном з Техаського університету. «Ми вважаємо, що гравітаційне тяжіння однієї великої галактики в поєднанні з взаємодією між галактиками було занадто сильним, і вони злилися з великою галактикою. Для цих галактик, очевидно, опір був марним».
Дослідники вважають, що 3C 297 більше не є скупченням галактик, а «групою скам’янілостей». Це кінцева стадія галактики, яка зливається з кількома іншими галактиками. Хоча багато інших груп галактик на етапі «скам’янілості» було виявлено раніше, ця особливо віддалена. Відстань до неї становить 9,2 мільярдів світлових років.
«Можливо, складно пояснити, як Всесвіт зміг створити цю систему лише через 4,6 мільярда років після Великого Вибуху», — сказав доктор Міша Ширмер (Mischa Schirmer), астроном з Інституту астрономії Макса Планка. «Це не порушує наших уявлень про космологію, але починає розширювати межі того, як швидко мали сформуватися галактики і скупчення галактик».
За інф. з сайту www.sci.news