Астрономи виконували детальні малюнки темних плям на поверхні Сонця ще з часів Ґалілея. Нині є кілька космічних апаратів, які виконують такі спостереження, що дає змогу постійно реєструвати зміни в сонячних плямах і сонячних магнітних полях. Чи можуть комп’ютери допомогти «ув’язати» між собою ці історичні й сучасні набори даних?

У розмові, яка почнеться 15 лютого поточного року о 21 годині київського часу на ютуб-каналі «Все про Всесвіт», йтиметься про нові місії до Марса і відкриття в астрономії. Автор також коротко огляне астрономічні явища та події в світі астрономії другої половини лютого 2021 року.

Науковці поставили під сумнів сучасне розуміння того, як утворюються галактики, оприлюднивши фотографії молодої галактики в ранньому Всесвіті. Ця зоряна система, яку назвали ALESS 073.1, схоже, має всі складові, що є в набагато більш зрілої галактики. Неочікуване відкриття поставило перед дослідниками запитання про те, як могла галактика так швидко еволюціонувати. Результати нового дослідження оприлюднив журнал Science.

У 2030-х роках NASA планує пілотовані місії на Марс, щоб створити там дослідницьку базу. Вона буде стійкою в довгостроковій перспективі, якщо її мешканці зможуть максимально використовувати місцеві ресурси, заявили представники агентства.

Найважливіший з цих ресурсів — водяний лід, який може не тільки допомогти зберегти життя перших мешканців Марса, але й полегшити їх подорожі назад на Землю. (Воду можна розщепити на складові — водень та кисень, головні компоненти ракетного палива.) Розміщення бази біля доступної води також має сенс з погляду науки, бо цілком можливо, що ознаки марсіанського життя, якщо воно коли-небудь існувало, можна знайти поблизу таких місць.

Бетельгейзе — одна з найяскравіших і найупізнаваніших зір зимового неба, що позначає ліве плече небесної фігури Оріона в однойменному сузір’ї. Але останнім часом її поведінка була дивною: на початку 2020 року спостерігачі зауважили безпрецедентно велике падіння її блиску, що спричинило припущення — Бетельгейзе може невдовзі вибухнути.