Науковці, вимірюючи мізерні зміни часу надходження сигналів від мілісекундних пульсарів, знайшли новий спосіб вимірювання розподілу темної матерії в нашій галактиці. Пульсари — це нейтронні зорі, що швидко обертаються. Вони випромінюють радіосигнали, як своєрідні космічні маяки. Ці сигнали можна виявити за допомогою радіотелескопів кожного разу, коли вони спрямовані в бік Землі. Мілісекундні пульсари дають радіоімпульси кожні кілька тисячних секунди.

У розмові, яка почнеться 15 січня поточного року о 21 годині київського часу на ютуб-каналі «Все про Всесвіт», йтиметься про нові відкриття в астрономії. Автор також коротко огляне астрономічні явища та події в світі астрономії другої половини січня 2021 року.

Розмова відбудеться в етері наживо і передбачає спілкування її учасників з автором в чаті.

Науковці використали космічну обсерваторію розміром з галактику, щоб знайти можливі натяки на унікальний сигнал від гравітаційних хвиль чи бриж, що пронизують Всесвіт і деформують його просторово-часову структуру.

Нові результати, які нещодавно оприлюднив The Astrophysical Journal Letters, отримано завдяки американсько-канадському проєкту під назвою «Північноамериканська наногерцева обсерваторія гравітаційних хвиль» (North American Nanohertz Observatory for Gravitational Waves, NANOGrav).

NASA обрало чотири малі астрофізичні місії для подальшої розробки в рамках нової програми під назвою «Піонери» (Pioneers). Невеликі космічні апарати та наукові аеростати, за допомогою яких планують виконувати ці місії, стануть новими платформи для дослідження таких космічних явищ і об’єктів, як еволюція галактик, екзопланети, нейтрино високих енергій та злиття нейтронних зір.

«Розробники цих концептуальних досліджень привносять інноваційне, нестандартне мислення до проблеми, як виконувати важливі астрофізичні експерименти з невеликим бюджетом», — сказав Томас Г. Цурбухен (Thomas H. Zurbuchen), заступник керівника Управління наукових місій NASA. «Кожен із запропонованих експериментів може дати те, чого не може зробити жоден інший телескоп або місія NASA, заповнивши важливі прогалини в нашому розумінні Всесвіту в цілому».

Виміряти розширення Всесвіту важко. З одного боку, оскільки Всесвіт розширюється, масштаб вимірювань відстані залежить від міри розширення. І оскільки світлу від далеких галактик потрібен час, щоб дістатись до нас, ми не можемо виміряти Всесвіт на той момент, коли це світло зареєстровано. Ми вимірюємо скоріше те, яким він був колись. Тому є виклик так званій драбині космічних відстаней.