У шматочках метеорита науковці знайшли крихітні мінеральні зерна, старіші за Сонце та Сонячну систему, що утворилися близько 4,6 мільярда років тому. Деякі з цих «досонячних зерен», виявлені дослідниками, мають вік від п’яти до семи мільярдів років, що робить їх найстарішими відомими матеріалами на Землі.

Зерна утворюються в міжзоряному просторі з речовини, викинутої зі старих зір, що конденсується в пил. Дослідники, які виявили зерна, вважають, що багато з них, ймовірно, утворилися під час «спалаху» процесу формування зір в Молочному Шляху. Це трапилося близько семи мільярдів років тому. Якщо така думка підтвердиться, то нова знахідка відкриє шлях дослідникам до кращого розуміння історії утворення зір у нашій галактиці завдяки вивченню метеоритів.

Космічний зонд NASA «Супутник для пошуку екзопланет методом транзитів» (Transiting Exoplanet Survey Satellite, TESS) виявив свою першу планету з розміром, як у Землі, в зоні життя її зорі, тобто в межах відстаней від світила, де умови такі, що на поверхні планети є вода в рідкому стані. Науковці підтвердили відкриття (планету назвали TOI 700 d) на підставі спостережень з допомогою космічного телескопа NASA «Спітцер» (Spitzer) і змоделювали потенційне середовище планети, щоб сприяти майбутнім спостереженням.

Одне з багатьох питань щодо утворення та еволюції надмасивних чорних дір у ранньому Всесвіті — звідки вони черпали сировину для збільшення своєї маси?

Хоча більшість, якщо не всі, великі галактики містять такі чорні діри в своєму центрі, але попередні дослідження вказували на малі залишки газу та пилу — передбачувану «їжу», потрібну для розвитку надмасивної чорної діри, — після закінчення першого сплеску процесу зореутворення в галактиках.

За допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) виявлено гігантські хмари газоподібного вуглецю, що охоплюють молоді галактики й простягаються від них на відстань понад 30 000 світлових років. Це перше підтвердження поширення атомів вуглецю, які утворюються всередині зір у ранньому Всесвіті, за межі галактик. Жодне теоретичне дослідження не передбачало таких величезних вуглецевих коконів навколо молодих галактик, що вказує на прогалини в сучасному розумінні космічної еволюції.

Науковці з Федеральної вищої технічної школи Цюриха (ETH Zurich) з’ясували, що деяка частина речовини з якої сформована Земля була утворена червоними гігантами. Вони також пояснили, чому на Землі міститься більше цього зоряного пилу, ніж в астероїдах чи в речовині Марса, які лежать далі від Сонця.

Близько 4,5 мільярда років тому міжзоряна молекулярна хмара почала стискатися. В її центрі утворилося Сонце, а з газопилового диску, що був навколо нього, сформувалися Земля та інші планети. Ця ретельно змішана міжзоряна речовина містила екзотичні зерна пилу.