Настав найкращий час для спостережень Юпітера. 8 квітня планета стає в опозицію до Сонця (це трапиться в 0 год 39 хв літнього київського часу). Тобто буде лежати в міжпланетному просторі так, що між нею і Сонцем перебуватиме Земля. У такий період відстань між планетами — найменша. Саме тому Юпітер зараз яскраво сяє на небі (як зоря -2,5 видимої зоряної величини). Окрім цього, його можна спостерігати всю ніч. 10 квітня увечері Місяць підійде на небесній сфері близько до Юпітера.

Цінувальникам зоряного неба природа зробила щедрий подарунок — протягом квітня 2017 р. одразу три комети доступні для спостережень. Не знаю, чи це випадково, але саме в квітні прогресивна астрономічна світова спільнота відзначає Всесвітній місяць астрономії.

Одразу про головне — яскравість комет низька. Їхні видимі зоряні величини лежать за межею можливостей людського ока бачити такі світила на зоряному небі. Для цього потрібен щонайменше хороший (не театральний!) бінокль, а ще краще телескоп.

Якщо нам пощастить з ясним небом наприкінці січня — початку лютого, то без особливих для того приготувань зможемо побачити на вечірньому небі три яскраві світила — Місяць, Венеру та Марс.

Незвичність цих спостережень в тому, що світила будуть лежати 31 січня на небесній сфері близько одне від одного. Варто розуміти, що ця близькість є тільки видимою, бо в міжпланетному просторі Сонячної системи відстані між зазначеними небесними тілами за земними мірками дуже великі.

Блог «Ми і Всесвіт» вміщує замітку «Квадрантиди» в якій ідеться про спостереження на початку січня поточного року метеорів з потоку Кавдрантиди. У матеріалі наведено мапу зоряного неба для широти Києва з позначеним радіантом метеорного потоку на 5 годину ранку 3 січня 2017 р.

Ясного неба й вдалих спостережень!

ЗНАК 2017 (зоряне небо й астрономічний календар на 2017 рік) — це настінний календар астрономічних явищ і видимості планет на кожен місяць, а також мапа, що показує вигляд зоряного неба на середину календарного місяця о 21 (22) год київського (літнього) часу на широті Києва.