Персеїди 2019 в Україні: коли, де і як спостерігати

Perseidy 2019 meteorЯскравий метеор з потоку Персеїди в 2017 р. на світлому від Місяця зоряному небі. Автор фото Б. Боровик.

Зачаровані зоряним небом щорічно очікують серпня, щоб спостерігати метеорний потік Персеїди. Хоча протягом року є кілька періодів, коли можна бачити «зорі, що падають з неба», але Персеїди, мабуть, є найвідомішим потоком. Особливо у Північній півкулі, бо тут їх видно в теплу пору року, коли багато людей мають відпустки, а учні та студенти канікули.

Коли спостерігати Персеїди? Метеорний потік діє з 15 липня до 17 серпня, тобто метеори можна побачити в цей період, але спостерігачі переважно обирають ніч максимуму, коли їх буває найбільше. Цього року така ніч буде, ймовірно, з 12 на 13 серпня. Говоримо «ймовірно», бо важко передбачити момент часу, коли кількість метеорів сягне найвищого значення. Це може трапитися також перед світанком 11 чи 12 серпня.

Особливість цього року для спостережень Персеїд в тому, що в імовірну ніч максимуму на небі буде Місяць — яскраве джерело світла. Це суттєво заважає насолоджуватися явищем, адже багато метеорів не дуже яскраві, тому побачити їх на світлому від Місяця небі важко. 11 серпня він зайде за обрій на широті Києва близько 1 год 35 хв, а 13 серпня — о 3 год 15 хв за київським літнім часом.

Perseidy 19 neboВигляд зоряного неба й положення Місяця в імовірну ніч максимуму метеорного потоку Персеїди на широті Києва о 3 годині ночі. Мал. ВЦ «Наше небо» з допомогою електронного планетарію Stellarium.

Який вихід? Ми радимо не чекати ночі максимуму й розпочинати «полювання» на Персеїди з кінця липня ― початку серпня. Вдалим може бути час з півночі й до світанку 3 і 4 серпня, тобто у перші вихідні місяця. Упродовж 5—8 серпня небо буде безмісячне й тому також можна планувати спостереження Персеїд. Тут, щоправда, треба зробити одне зауваження: в цей час діє також метеорний потік Дельта Аквариди й тому є ймовірність побачити метеори з цього потоку.

Де спостерігати Персеїди? Вище було сказано, що метеори треба спостерігати на темному небі. Це означає, що потрібно обирати такі місця, де зоряне небо не «забруднене» штучним світлом (ріжні ліхтарі, яскрава реклама та інше нічне освітлення). Така вимога вказує на те, що на яскравому небі міст і селищ годі намагатися отримати максимум насолоди від споглядання цього неймовірно красивого астрономічного явища. Оскільки метеори можуть спалахувати майже в будь-якій точці «кришталевої чаші» літнього неба, то найкращим місцем буде те, де ви зможете бачити все небо без якихось завад.

Perseidy 19 mistseОдне з вдалих місць для спостережень метеорів міститься за 100 кілометрів південніше Києва. Фото автора.

Як спостерігати Персеїди? Хоча метеори спалахують кожен по-своєму в ріжних місцях на зоряному небі, але в цього явища є одна особливість — метеори начебто вилітають з однієї точки небесної сфери й линуть до поверхні Землі. Цю точку називають радіантом метеорного потоку й на небі вона міститься в сузір’ї Персея (саме це й зумовило назву потоку). Вам не знадобляться додаткові знання про саме сузір’я, але щоб побачити найбільше метеорів радимо зосередити увагу на тій ділянці неба, де лежить радіант.

Perseidy 19 radiantНа мапі-схемі показано положення радіанта метеорного потоку Персеїди на зоряному небі 13 серпня 2019 р. на широті Києва о 3 годині київського літнього часу. Мал. ВЦ «Наше небо».

Для спостереження метеорів не потрібні спеціальні інструменти (бінокль чи телескоп), тільки темне небо. Візьміть з собою термос з чаєм чи кавою, стільчик, або лежак, одягніться тепло (уночі буде холодно, особливо перед світанком!) й зручно — ось і все ваше спорядження для таких спостережень.

Майте на увазі — спостерігати треба щонайменше упродовж години. Тільки за такий відтинок часу з’явиться шанс побачити кілька метеорів. Тут не варто поспішати. Передбачити кількість метеорів, які ви побачите, неможливо. Тому дивіться на зоряне небо й чекайте миті спалаху зорі, що падає з небесної височини.

Насамкінець нагадаю, що до звичайних зір метеори не належать — це явище викликають дрібні пилинки, залишки від комети Свіфта—Туттля, які потрапляють в атмосферу Землі й внаслідок «тертя об повітря» в ній «згорають». Комета пройшла перигелій (найближча точка орбіти до Сонця) в грудні 1992 року і знову повернеться до неї в липні 2126 року.

Ясного неба й вдалих спостережень!

© Іван Крячко, липень 2019 р.

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.