Упродовж 2018 р. в астрономії здобуто вагомі наукові результати, стали до ладу нові інструменти (як на Землі, так і в космічному просторі). Також розпочато нові й завершено деякі старі космічні місії, пов’язані з астрономічними дослідженнями. Нижче дуже коротко (але із посиланням на докладніший матеріал) ідеться про найважливіші, як на наш погляд, досягнення астрономії в 2018 році та про космічні астрономічні місії.

Матеріал підготовлено за публікаціями в розділах «Новини» на Українському астрономічному порталі, інтернет-журналі «Наше небо» та сайті «Астроосвіта».

У базі даних, яку створила Американська асоціація спостерігачів змінних зір (American Association of Variable Star Observers, AAVSO), збиратимуть та архівуватимуть дані про транзит екзопланет, здобуті аматорами астрономії.

Ймовірна холодна планета, що обертається навколо зорі Барнарда, другої найближчої зоряної система до Сонця, була темою заголовків минулого тижня (новина «Суперземля на орбіті навколо зорі Барнарда» від 14 листопада 2018 р. — Ред.). Відкриття зроблено на підставі даних 20-річних спостережень, виконаних в семи великих обсерваторіях світу. Менш відомо, що астрономи-аматори також зробили свій внесок, надавши інформацію про зміну яскравості зорі.

«Сонячний зонд Паркера» (Parker Solar Probe) закінчують готувати до наміченого на 11 серпня 2018 року старту із Землі й польоту до Сонця. Історична космічна місія, споряджена NASA, покликана суттєво розширити наші знання про Сонце і його «поведінку», яка впливає на Землю та інші тіла Сонячної системи. Зонд пройде крізь верхню атмосферу Сонця, ближче до його поверхні, ніж будь-який космічний апарат до цього, щоб уможливити дослідження нашої зорі з близької відстані.

Нижче ми відповідаємо на два найважливіших запитання щодо місії Parker Solar Probe. Перше з них: навіщо? (які цілі місії). Друге ― як? (в який спосіб і з якими інструментами космічний зонд має досягти поставлених цілей).

На початку доби 17 квітня 2018 року (о 1 год 32 хв київського літнього часу) з космодрому на мисі Канаверал (Флорида, США) має стартувати ракета-носій SpaceX Falcon 9 з космічним апаратом Transiting Exoplanet Survey Satellite (TESS) — супутником для спостережень транзитних екзопланет. Це нова місія NASA для пошуку планет біля зір нашої галактики.

Чи існує життя у Всесвіті? Це питання хвилювало людство задовго до того, як було з’ясовано наскільки величезним є Всесвіт — тобто до появи сучасної астрономії. Впродовж 20-го століття, завдяки появі нових телескопів, радіоастрономії та космічних обсерваторій, було зроблено багато зусиль, спрямованих на пошук позаземних цивілізацій (extra-terrestrial intelligence, ETI).

Проте, людство досі знає лише одну цивілізацію у Всесвіті — нашу власну. І поки ми не виявимо інопланетну цивілізацію, найкраще, що ми можемо зробити, це висувати гіпотези про ймовірність їх існування. Саме тут варто пригадати знамените рівняння Дрейка — назване на честь астронома д-ра Франка Дрейка. Сформульоване в 1960-х роках, це рівняння оцінює кількість можливих позаземних цивілізацій, виходячи з низки факторів.