Новий мисливець за екзопланетами

TESS 1На початку доби 17 квітня 2018 року (о 1 год 32 хв київського літнього часу) з космодрому на мисі Канаверал (Флорида, США) має стартувати ракета-носій SpaceX Falcon 9 з космічним апаратом Transiting Exoplanet Survey Satellite (TESS) — супутником для спостережень транзитних екзопланет. Це нова місія NASA для пошуку планет біля зір нашої галактики.

TESS продовжить справу космічного телескопа «Кеплер» (з 2009 р. виявив кілька тисяч можливих екзопланет) і, як очікують астрономи, знайде майже 20 000 планет протягом перших двох років роботи. Як і «Кеплер», він буде виконувати пошук екзопланет методом транзитів. Його суть в тому, що коли планета проходить перед своєю материнською зорею (інакше — здійснює транзит по її диску) в полі зору космічного телескопа, то можна зареєструвати зменшення яскравості зорі.

 

TESS 2

Суть методу транзитів, який використовують для пошуків екзопланет. Фото з сайту NASA.

 

Але, на відміну від «Кеплера», TESS зосередить увагу на сусідніх з Сонцем (в межах до 300 світлових років), а тому яскравих зорях (в 30—100 разів яскравіші, ніж цілі «Кеплера»). Їх буде відносно легко спостерігати з допомогою наземних і космічних телескопів (наприклад, космічним телескопом Джеймса Вебба, який планують запустити в 2020 р.) з метою докладного вивчення об’єктів, знайдених TESS. На думку науковців це також дозволить виявити кілька сотень екзопланет, що своїми розмірами близькі до розмірів Землі.

Для TESS обрали орбіту, яку ще не мав жоден інший космічний апарат. Її апогей (найдальша від Землі точка) становитиме 373 000 км, а перигей — 108 000 км (приблизно втричі вище, ніж в геостаціонарних супутників). Це дозволить спостерігати не менше 85 відсотків небесної сфери (у 350 разів більше, ніж «Кеплер»), а під час кожної тісної зустрічі із Землею передавати інформацію, зібрану на попередньому етапі польоту.

 

TESS 3

Високоеліптична орбіта, яку досі не мав жоден інший космічний апарат, дозволить TESS спостерігати майже все зоряне небо. Фото з сайту NASA (адаптація ВЦ «Наше небо»).

 

У перший рік роботи TESS спостерігатиме південну півкулю небесної сфери, а в другий — північну, нарізаючи кожні 27 днів нові її «скибочки». Отже, нова місія пошуку екзопланет відрізнятиметься від місії «Кеплера», бо цей телескоп постійно спостерігав зорі тільки в одній ділянці небесної сфери.

 

TESS 4

На малюнку: ліворуч — миттєве комбіноване поле зору чотирьох камер TESS; в центрі — розподіл небесної сфери на 26 секторів спостереження (13 на півсферу); праворуч — тривалість спостережень на небесній сфері, з урахуванням перехрещення між секторами. Штрихове чорне коло з полюсом екліптики в центрі позначає ділянку неба, яку телескоп Джеймса Вебба зможе спостерігати в будь-який час. Фото з сайту NASA.

 

Космічний апарат TESS, що має невеликі розміри (його висота лише 1,5 метри), оснащено 4 однаковими CCD-камерами (поле зору кожної — 24° × 24°). Габарити TESS обирали з огляду на те, що його виведе в космос мала ракета-носій «Таурус» (Taurus), але замість неї вирішили використати потужнішу SpaceX Falcon 9. TESS — перша наукова місія NASA, де використано цю ракету.

 

TESS 5

Космічний апарат TESS (можна порівняти його розміри зі зростом інженерів, які працюють біль нього) під час монтажу наукового обладнання. Фото з сайту NASA.

 

Місію TESS очолює головний дослідник Джордж Рікер (George Ricker), астрофізик з Массачусетського технологічного інституту. Її розраховано на два роки, але за словами Рікера місія буде тривати доти, доки її фінансуватиме NASA. Учасниками місії є більше десятка університетів, науково-дослідних інститутів та обсерваторій в усьому світі. Керування космічним апаратом здійснює Центр космічних польотів імені Ґоддарда (м. Ґрінбелт, штат Меріленд).

Додаткова докладна інформація про TESS.

Підготовлено за інформацією з сайтів NASA

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.