Згідно з сучасними космологічними моделями, Всесвіт почався з Великого Вибуху приблизно 13,8 мільярдів років тому.

На початку існування Всесвіт мав вигляд непрозорої хмари гарячої плазми, що перешкоджає утворенню атомів. Приблизно через 380 000 років він охолодився до температури 3000 градусів за шкалою Кельвіна, що спричинило перетворення великої частини енергії, вивільненої Великим Вибухом, у випромінювання. Його тепер астрономи спостерігають як космічне мікрохвильове фонове випромінювання (Cosmic Microwave Background, CMB). Уперше це «реліктове» випромінювання зареєстрували в 1960-х роках.

Концепція унікальної місії, що отримала назву «Міжзоряний зонд» (Interstellar Probe). Він міг би вирушити за межі Сонячної системи, щоб досліджувати її довкілля.

Захоплива місія, яка триватиме упродовж найближчого півстоліття освоєння космосу, може початися в наступне десятиліття. Дослідники з Лабораторії прикладної фізики (Applied Physics Laboratory, APL) Університету Джона Гопкінса оприлюднили офіційну пропозицію щодо Міжзоряного зонда (Interstellar Probe), який має стартувати із Землі й згодом вийти за межі Сонячної системи, на з’їзді Американського геофізичного союзу, що відбулася в Новому Орлеані, штат Луїзіана, наприкінці 2021 року. Місія дасть змогу отримати нову інформацію про довкілля поблизу Сонця.

Традиційно наприкінці календарного року «Наше небо» вміщує матеріал про здобутки в астрономії за рік, що минув. Нижче коротко (але із посиланням на докладніший матеріал) ідеться про сім (+ одне) найважливіших, як на наш погляд, досягнень астрономії в 2021 році, а також про нові телескопи й космічні астрономічні місії, які стали до ладу та були розпочаті в цьому році. Матеріал підготовлено за публікаціями в розділах «Новини» на Українському астрономічному порталі, інтернет-журналі «Наше небо» та сайті «Астроосвіта».

9 грудня 2021 року з Космічного центру NASA імені Кеннеді у Флориді стартувала ракета-носій SpaceX Falcon 9, що вивела за межі Землі на низьку (висота приблизно 600 кілометрів) екваторіальну орбіту нову астрономічну обсерваторію Imaging X-ray Polarimetry Explorer (IXPE). Орбіта з нахилом майже 0° дає змогу уникнути впливу Південноатлантичної аномалії, регіону, де внутрішня частина радіаційних поясів Ван Аллена наближається до Землі. Перше світло і початок наукових операцій для IXPE мають відбутися на початку січня 2022 року, коли буде виконано спостереження за залишком наднової Кассіопя A.

Коротко

Коли 24 листопада 2021 року космічний зонд NASA DART (Double Asteroid Redirection Test) розпочне першу в світі місію для зміни напрямку руху астероїда, мережа Estrack (European Space Tracking network — Європейська мережа космічного стеження) відіграватиме важливу роль — знайти, відстежувати та підтримувати зв’язок з космічним апаратом, коли він віддалятиметься від Землі, прямуючи до своєї цілі, 170-метрового астероїда Діморфос.

Докладніше

Діморфос, довжина якого становить приблизно одне з половиною футбольне поле, нині перебуває на відстані майже 500 мільйонів кілометрів від Землі. Обертаючись навколо Сонця, він то наближається до орбіти Землі, то виходить за межі орбіти Марса. Це небесне тіло є компонентом подвійної астероїдної системи, що існує завдяки силі тяжіння. Другий її компонент —  майже уп’ятеро більший астероїд Дідимос.