Утворення Сонця, Сонячної системи та подальше виникнення життя на Землі можуть бути наслідком зіткнення між нашою галактикою і меншою зоряною системою під назвою карликова галактика Стрільця (Sagittarius dwarf galaxy), виявленою в 1990-х роках біля Молочного Шляху.

Астрономи знають, що галактика Стрільця неодноразово проходила крізь диск Молочного Шляху, бо її орбіта навколо ядра Галактики стискається внаслідок гравітаційних сил. Попередні дослідження вказували на те, що карликова галактика Стрільця суттєво вплинула на рухи зір в Молочному Шляху. Окремі науковці навіть стверджують, що в 10 000 разів масивніша спіральна структура Молочного Шляху може бути результатом щонайменше трьох відомих зіткнень з галактикою Стрільця за останні шість мільярдів років.

Пару велетенських бульбашок з гамма-променів, що містяться в центрі галактики Молочний Шлях, астрономи виявили за допомогою космічного гамма-телескопа Фермі 10 років тому. Але як виникли ці так звані «бульбашки Фермі» досі було загадкою. Нове дослідження, результати якого оприлюднив The Astrophysical Journal, розкриває цю таємницю.

Однак нещодавно дослідники Шанхайської астрономічної обсерваторії (Shanghai Astronomical Observatory, SHAO) Китайської академії наук запропонували нову модель, що вперше пояснює як походження бульбашок Фермі, так і біконічної рентгенівської структури в центрі Галактики, виявленої в 2003 році.

Згідно з новим дослідженням, життя може процвітати в атмосфері, що на 100% складається з водню. Знахідка може повністю змінити наше розуміння того, як (і де) може існувати життя у Всесвіті. Результати дослідження 4 травня поточного року оприлюднив журнал Nature Astronomy.

Для дослідження група науковців на чолі з Сарою Сіґер (Sara Seager), астрофізиком і планетологом з Массачусетського технологічного інституту (Massachusetts Institute of Technology, MIT), виконала експерименти з бактеріями кишкової палички (Escherichia coli, або E. Coli) і дріжджами. Вони помістили ці бактерії в атмосферу з 100% водню. І, неймовірно, мікроби вижили, показавши, що життя може існувати в такій незвичній атмосфері. (Навпаки, водень становить менше однієї частини на мільйон атмосфери Землі, яка складається переважно з азоту.)

У новому дослідженні астрономи порівнювали яскравість Сонця упродовж певного відтинку часу з такою ж характеристикою для інших зір, приблизно такого розміру, як і Сонце. Дані для цих зір було отримано за допомогою космічного телескопа NASA «Кеплер» (Kepler) та місією «Гайя» (Gaia) Європейського космічного агентства. Як порівняти з цими зорями, яскравість Сонця змінюється значно менше. Це вказує на те, що воно спокійніше, ніж інші сонячноподібні зорі. Результати дослідження оприлюднив 1 травня поточного року журнал Science.

Всесвіт заповнений мільярдами галактик — але їх розподіл у просторі дуже не рівномірний. Чому ми нині бачимо багато структур у Всесвіті і як це все формувалося та розвивалося?

Огляд десятків тисяч галактик, виконаний упродовж десяти років за допомогою телескопа Магеллана імені Бааде в обсерваторії Лас-Кампанас Інституту науки Карнеґі (Carnegie Institution for Science) в Чилі, дав змогу запропонувати новий підхід до відповіді на цю фундаментальну таємницю. Результати науковців під керівництвом Деніела Кельсона (Daniel Kelson) з Інституту Карнеґі оприлюднив журнал «Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства» (Monthly Notices of the Royal Astronomical Society).