Комета Леонарда на прощання показала разючий іонний хвіст

Комета Леонарда, яка зникає з нашого поля зору, наостанок влаштувала показ свого незвичного хвоста.

news 05 01 22 v

Виявлена​​ рік тому комета, офіційно відома як комета C/2021 A1, пройшла повз Землю на мінімальній відстані торік 12 грудня. Це був кульмінаційний час для її спостережень хоча вона й не стала такою яскравою, щоб її було добре видно неозброєним оком. Водночас, коли комета продовжувала по внутрішній Сонячній системі, дещо змінилося: її хвіст набув вигляду скручених струменів, навіть коли ядро ​​комети стало яскравішим.

«Якимось чином вона вирішила повернутися до життя і дати кілька спалахів, які перервали тенденцію до згасання», — сказав Куенжі Ї (Quanzhi Ye), астроном з Мерілендського університету, який спеціалізується на кометах.

Комети, як відомо, непередбачувані, і з цього погляду комета Леонарда не є винятком. Небесне тіло, яке вперше помітили в січні 2021 року, привернуло увагу науковців з двох основних причин: воно йшло із холодної зовнішньої частини Сонячної системи (такі комети трапляються не часто) і його орбіта мала пролягати близько до Сонця, а також до Землі.

Спостерігачі зоряного неба сподівалися, що через близькі проходження повз Землю і Сонце, комета Леонарда наприкінці 2021 року стане разючим світилом на небі. Але під час наближення комети до Землі в грудні її яскравість не зросла так, як на те сподівалися астрономи.

Астрономи вважають, що яскравість будь-якої комети має зростати для спостерігача як під час наближення до Землі через зменшення відстані до неї, так і під час наближення до Сонця через підвищення температури, що змушує комету викидати більше матеріалу. Але для комети Леонарда ці уявлення не справдилися. Здавалося, що вона ставала яскравішою, але лише через зменшення відстані. З погляду на фізичні властивості комети, вона фактично згасала.

Але із наближенням до Сонця, комета Леонарда знову змінилася, і спостерігачі були загіпнотизовані драматичним закрученим хвостом. Нове видовище — результат дії сонячного вітру, потоку заряджених частинок плазми, який постійно витікає від Сонця і йде крізь Сонячну систему. Комети мають два хвости, один з яких складається з пилу, а другий з іонів. І оскільки іони є зарядженими частинками, іонний хвіст комети особливо чутливий до сонячного вітру, а також до магнітного поля у міжпланетному просторі.

«Те, що ми бачимо в комети Леонарда, — це всі види візуальних ефектів, спричинених впливом сонячного вітру», — сказав Ї. «Більшість захопливих ефектів, які ми бачимо на фотографіях, походять від іонного хвоста».

За збігом обставин астрономи вже бачили іонний хвіст комети Леонарда. Дивний епізод згасання в грудні змусив науковців задуматися про можливе руйнування комети — подію, на яку найперше вказує зникнення іонного хвоста. Але цього не сталося. «Зараз із кометою, здається, все гаразд, і в головно сонячний вітер робить свою справу», — сказав Ї.

Комета Леонарда найближче підійшла до Сонця у понеділок (3 січня), коли її відстань від нього становила приблизно 90 мільйонів кілометрів. (Земля обертається на орбіті за 150 мільйонів км від Сонця.)

Тепер комета мчить через Сонячну систему за її межі. На початку наступного року вона буде так само віддалена від Сонця, як Юпітер. На такій приблизно відстані астрономи вперше помітили цю комету. І хоча комета Леонарда цього року пройшла повз Сонце, вона ніколи більше не повернеться до нього. Орбіта комети має винести її за межі Сонячної системи в міжзоряний простір.

Комета Леонарда була хорошою мішенню для астрономів-аматорів, хоча спостерігачам у Північній півкулі Землі спостерігати її було складно. Наразі вона міститься дуже низько у південно-західній ділянці неба перед заходом Сонця для спостерігачів, що перебувають південніше, ніж Вашингтон, округ Колумбія. До середини січня комета Леонарда буде над головою спостерігачів протягом світлового дня для всієї материкової частини Сполучених Штатів.

За інф. з сайту www.space.com

Від редактора: Для більшості спостерігачів зоряного неба в Україні комета Леонарда вже недоступна, бо нині перебуває на денному небі, а з віддаленням від Сонця її блиск буде падати.

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.