Астрономи давно шукали місця, де виникають деякі з протонів із найвищою енергією в нашій галактиці. Тепер дослідження, виконане із використанням даних 12-річних спостережень космічного гамма-телескопа NASA «Фермі» (Fermi Gamma-ray Space Telescope), підтверджує, що один залишок наднової є саме таким місцем.

Науковці вперше зареєстрували випромінювання на міліметрових довжинах хвиль від спалаху, викликаного злиттям нейтронної зорі з іншою зорею.

Група дослідників, до складу якої входили науковці та випускники Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики, зареєструвала один із найенергетичніших короткочасних спалахів гамма-випромінювання, які коли-небудь спостерігали. Післясвітіння, що виникло внаслідок спалаху, стало одним з найяскравіших в історії спостережень цих явищ. Результати науковців має оприлюднити The Astrophysical Journal Letters.

Протягом багатьох років люди, які не належать до спільноти професійних науковців, але які в свій вільний час виконували певну дослідницьку роботу в рамках громадських наукових проектів, регулярно робили захопливі відкриття та значний внесок у науковий процес. Ці громадянські вчені іноді проглядають великі масиви даних у пошуках космічних скарбів і, як наслідок, відкривають невідомі об’єкти. Прикладом цього є «Воорверп Ганні» (Hanny’s Voorwerp). (Цей об’єкт виявила Ганні Ван Аркел, вчителька з Нідерландів — Ред.) Іноді громадянські вчені привертають увагу професійних науковців до незвичайного явища. Прикладом такого відкриття є явище під назвою STEVE, що схоже на полярне сяйво. Хай там як, поява громадських наукових проєктів змінила характер наукової взаємодії між громадськістю та науковою спільнотою.

Наймасивніша нейтронна зоря з досі виявлених, яка обертається навколо своєї осі понад 700 разів на секунду, руйнує свого супутника.

Нейтронну зорю PSR J0952-0607 астрономи відкрили в 2017 році приблизно за 3000 світлових років від Землі в напрямку сузір’я Секстана. Останні вимірювання показали: зоря важить у 2,35 рази більше, ніж Сонце. А це означає, що вона є наймасивнішою нейтронною зорею з нині відомих.

Група науковців під керівництвом професора Тору Місава (Toru Misawa) з Школи загальної освіти Університету Сінсю в Японії вперше виявила, що внутрішня структура у формі бублика центральних ядер яскравих галактик у далекому Всесвіті може мати «анізотропний» вплив на газ, розподілений на величезній території навколо них. Результати цього дослідження оприлюднив The Astrophysical Journal.