Як утворилися надмасивні чорні діри? Що таке темна матерія? В альтернативній моделі того, як виник Всесвіт, на противагу історії Всесвіту з «підручників», група астрономів припускає, що обидві ці космічні таємниці можна пояснити так званими «первинними чорними дірами» («primordial black holes»).

Ніко Каппеллуті (Nico Cappelluti) з університету Майамі, Гюнтер Гасінґер (Günther Hasinger), науковий директор Європейського космічного агентства (ЄКА) і Пріямвада Натараджан (Priyamvada Natarajan) з Єльського університету припускають, що чорні діри існували з самого початку Всесвіту. І що ці первісні чорні діри можуть бути темною матерією, природа якої поки що нез’ясована. Результати нового дослідження взяв до публікації The Astrophysical Journal.

Астрономи отримали новий інструмент, що допоможе їм краще розуміти зорі-гіганти.

Таким інструментом стали результати докладного визначення точних температур і розмірів 191 зорі-гіганта. Автори роботи кажуть, що вона протягом багатьох років буде стандартним довідником про ці небесні тіла. Вона також проливає додаткове світло на те, яким буде Сонце в кінці свого життя.

Існування зір такого типу передбачили 50 років тому, але досі ніколи не спостерігали їх в космосі.

Науковці Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики спостерігали подвійну зорю нового типу, існування якої давно передбачили в астрономії. Відкриття підтверджує, нарешті, процес утворення та еволюцію рідкісного типу зір у Всесвіті.

Дослідники Університету Кертіна в Австралії розгадали давню таємницю походження води на Землі. Вони виявили — її ймовірним джерелом, як це не дивно, є Сонце.

Міжнародна група дослідників під керівництвом науковців з Університету Глазго, до складу якої входили вчені з Центру космічної науки і техніки Кертіна (Space Science and Technology Center, SSTC), виявила: сонячний вітер, що складається із заряджених частинок Сонця, головно з іонів водню, спричинив утворення води на поверхні пилових зерен. Такі зерна, що містилися на поверхні астероїдів, потрапили на Землю на ранньому етапі існування Сонячної системи внаслідок зіткнень нашої планети з астероїдами.

Дані, отримані завдяки виконанню Європейським космічним агентством місії Gaia («Гайя»), дають астрономам підстави переписувати історію нашої галактики Молочний Шлях. Ті небесні об’єкти, які науковці традиційно вважали галактиками-супутниками Молочного Шляху, насправді є, головно, новоприбулими в середовищі нашої галактики.

Карликова галактика — це сукупність від тисячі до кількох мільярдів зір. Протягом десятиліть а астрономії домінували погляди, що карликові галактики, які оточують Молочний Шлях, є його супутниками, тобто вони містяться на орбіті навколо нашої галактики і супроводжували її постійно протягом багатьох мільярдів років. Тепер рух цих карликових галактик обчислено з безпрецедентною точністю завдяки даним з третього випуску даних «Гайя», і отримано разючі результати.