30 червня 2023 року всі охочі матимуть змогу приєднатися до розмови на тему «Що є і чого немає в Сонячній системі», яку буде трансльовано на ютуб-каналі «Все про Всесвіт» з Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Астрономи все більше й все краще збирають дані про екзопланети. Ми виявили тисячі з них, вимірявши їхню масу, розмір і орбітальні параметри, і ми починаємо визначати інші параметри, такі як температура та склад атмосфери. Звісно, великі сподівання є на те, що з часом ми виявимо наявність життя в деяких із цих далеких світів і, можливо, навіть знайдемо докази інопланетної цивілізації. І якщо там є інопланетяни, розумно припустити, що вони також можуть шукати нас. Нове дослідження пропонує спосіб, як ми можемо виявити одні одних.

Ми бачимо нині Всесвіт прозорим і порожнім, якщо не брати до уваги зорі та галактики. Однак ранній Всесвіт, через кілька сотень мільйонів років після Великого Вибуху, був непрозорим. Світло зір не могло проникнути крізь водень, який щільно заповнював міжгалактичний простір. Отже, як Всесвіт став прозорим? На підставі даних, отриманих за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба, міжнародна група астрономів дійшла висновку, що в ту далеку епоху світло зір іонізувало й нагрівало навколишній газ. Це спричинило появу величезних прозорих «бульбашок», які згодом злилися, очистивни Всесвіт від непрозорого газу. Приблизно через мільярд років після Великого Вибуху Всесвіт був повністю прозорим.

 Найкращі сподівання знайти життя у космосі — це не прослуховування закодованих повідомлень чи подорож до далеких зір, а виявлення хімічних ознак життя в атмосферах екзопланет. Часто вважають, що це досягнення, на яке довго очікували, не під силу нашим нинішнім обсерваторіям, але результати нового дослідження показують: космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST) може його отримати.

В астрономії інші елементи, крім водню та гелію, називають металами. Хоча це може змусити вашого шкільного вчителя хімії здригнутися, це має сенс для астрономів. Першими у Всесвіті виникли два найлегші елементи. Їхні атоми — це результат Великого Вибуху. Вони становлять понад 99% атомів у Всесвіті. Поява всіх інших елементів, від вуглецю до заліза та золота, спричинена астрофізичними процесами. До таких належать синтез елементів у ядрах зір, вибухи наднових, зіткнення білих карликів і нейтронних зір.