Оцінка екзопланет показує, що багато з них мають ексцентричну орбіту навколо своєї зорі, що, ймовірно, унеможливлює життя.

Діаметр карликових зір спектрального класу M, що становлять 70% усіх відомих зірок, становить щонайбільше половину поперечника Сонця. А ще, вони набагато холодніші, тому для того, щоб мати рідку воду, а отже, і життя, екзопланети, які обертаються навколо таких зір, мають лежати біля них дуже близько.

Періоди зміни льодовиків в епоху раннього плейстоцену* тривали переважно 41 000 років і мали менші амплітуди, ніж льодовикові цикли з періодичністю в 100 000 років в пізньому плейстоцені.

«Орбіта Землі навколо Сонця та орієнтація осі обертання планети повільно змінюються з часом через силу тяжіння Сонця, Місяця та інших планет», — сказав дослідник Токійського університету Аяко Абе-Оучі (Ayako Abe-Ouchi).

«Ці астрономічні сили впливають на земне довкілля через зміни в розподілі сонячного світла та контрастів між сезонами. Зокрема, льодовикові покриви чутливі до цих зовнішніх сил, що призводить до циклічних змін, коли період льодовиків поступається епосі зі зменшеною кількістю чи відсутністю льодовиків (її називають міжльодовиковим періодом)».

Нові відкриття в астрономії, про які стало відомо у першій половині травня 2023 року, а також астрономічні явища другої половини поточного місяця та події в світі астрономії — основні теми розмови на ютуб-каналі «Все про Всесвіт».

Науковці з Міннесотського університету в США за допомогою нового оригінального методу визначили швидкість розширення Всесвіту, тобто встановили значення сталої Габбла. Їхні дані додають інформацію до тривалої дискусії щодо цього питання та можуть допомогти вченим точніше визначити вік Всесвіту і краще зрозуміти його будову. Результати дослідження оприлюднені в двох статтях, опублікованих в Science і The Astrophysical Journal.

Космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST) революціонізує наше розуміння раннього Всесвіту. Завдяки більшому головному дзеркалу, ніж у Космічного телескопа імені Габбла, і здатності спостерігати в інфрачервоному діапазоні, JWST дає нам докладний огляд того періоду Всесвіту, коли галактики тільки починали формуватися. Результати виявилися несподіваними, і деякі науковці стверджували, що вони спростовують Великий Вибух. Але, як показує недавнє дослідження, теорія Великого Вибуху все ще не порушена.