Уявіть: ви намагаєтесь дослідити об’єкт, що лежить на відстані кількох світлових років, діаметр якого менше 20 кілометрів. Об’єкт такий щільний, що зроблений із матеріалу, який не може існувати природним чином на Землі. З цим завданням стикаються астрономи при вивченні нейтронних зір, тому їм доводиться розробляти геніальні способи, щоб досліджувати такі небесні тіла. Нещодавно група науковців придумала, як їх можна вивчати, використовуючи явище резонансу.

Резонанс виникає, коли система отримує енергію зовні на частотах близьких до частоти власних коливань об’єкта. Наприклад, якщо ви хочете розгойдатися високо на гойдалці, ви не можете просто піднімати й опускати ноги на будь-якій швидкості. Вам треба синхронізувати рухи ніг із природним рухом гойдалки. Робіть це правильно, і ви зможете високо підняти гойдалку. Резонанс використовують у багатьох речах і процесах, від приймача на мобільному телефоні до басейнів із хвилями в парку розваг.

Астрономи вперше виявили рентгенівські промені, що надходять від планети Уран. Це відкриття зроблено за допомогою рентгенівської обсерваторії «Чандра» (Chandra X-ray Observatory) NASA. Воно може допомогти науковцям дізнатися більше про цю загадкову планету-гіганта в Сонячній системі.

Уран — сьома планета від Сонця довкола якої в екваторіальній площині лежать дві системи кілець. Його діаметр вчетверо більший, ніж у Землі, а вісь обертання мало нахилена до площини екватора. Через цю особливість, притаманну тільки цій планеті серед усіх інших планет Сонячної системи, про Уран говорять, що він обертається наколо Сонця лежачи на боці. Оскільки автоматична міжпланетна станція «Вояджер-2» була єдиним космічним апаратом, який коли-небудь проходив повз Уран, астрономи нині покладаються на телескопи, що містяться набагато ближче до Землі. Серед них, зокрема «Чандра» та Космічний телескоп імені Габбла. За їх допомогою астрономи намагаються дізнатись якомога більше про цю далеку і холодну планету, яка майже повністю складається з водню та гелію.

У розмові, яка почнеться 31 березня поточного року о 21 годині літнього київського часу на ютуб-каналі «Все про Всесвіт», ітиметься про відкриття в астрономії, які стали відомі в другій половині березня поточного року. Серед них — цікаві результати щодо комети Борисова. Це перша в історії астрономічних спостережень комета з іншої планетної системи, що пройшла повз Сонце у 2019 році.

Про всяк випадок, якщо це було у вашому списку речей, про які слід турбуватися, нові спостереження за астероїдом Апофіс виключають будь-який шанс його зіткнення із Землею протягом щонайменше століття. Як наслідок, Європейське космічне агентство вилучило астероїд шириною 350 метрів зі свого «Переліку ризиків» («Risk List») тіл Сонячної системи, які мають ненульовий шанс вразити Землю.

Звісно, понад 1140 відомих об’єктів, які становлять принаймні теоретичну загрозу зіткнутися із Землею в якийсь момент у майбутньому, нікуди не поділися! Але Апофіс в найближчі роки не буде належати до цієї категорії.

Науковці з’ясували: темна матерія і темна енергія разом складають близько 95% субстанції нашого всесвіту, що «відповідає» за гравітацію. Тоді як решта 5% — це баріонна матерія чи баріони, тобто «нормальна» речовина з якої складаються зорі, планети й живі істоти. Однак протягом десятиліть майже половини цієї речовини астрономам не вдавалося виявити. (Про цю проблему докладніше сказано в замітці «У Всесвіті виявлено речовину, якої бракувало» — Ред.)

Тепер, використовуючи новий метод, група, до складу якої входили дослідники з Інституту астрофізики Канарських островів (Instituto de Astrofísica de Canarias, IAC), показала, що досі не виявлені баріони заповнюють простір між галактиками у вигляді гарячого газу низької густини. Новий метод — це також новий інструмент, що дає змогу показати: сила тяжіння, яка діє на галактики, відповідає вимогам загальної теорії відносності. Результати дослідження оприлюднено у трьох статтях в журналі «Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства» (Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, MNRAS).