Міжнародна група астрономів виявила перші переконливі докази існування наднових зір, що виникають внаслідок захоплення електронів у ядрі масивної зорі на кінцевому етапі її існування. Результати науковців оприлюднив журнал Nature Astronomy.

Досі в астрономії розрізняли два основні типи наднових: термоядерні наднові та наднові, що виникають після колапсу залізного ядра зорі на кінцевому етапі її еволюції.

Космічний світанок (Cosmic dawn), тобто етап розвитку Всесвіту, коли утворилися перші зорі, стався  у проміжок від 250 до 350 мільйонів років після Великого Вибуху. На це вказують результати новго дослідження, виконаного науковцями з Лондонського університетського коледжу (University College London, UCL) та Кембриджського університету.

У статті, оприлюдненій в журналі «Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства» (Monthly Notices of the Royal Astronomical Society), висловлено припущення, що космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), який планують запустити в листопаді поточного року, буде досить чутливим для прямих спостережень за формуванням перших галактик.

Нові дослідження показують, що так звані «вусики» (tendrils чи filaments — нитки) галактик довжиною до сотень мільйонів світлових років можуть бути найбільшими у Всесвіті об’єктами, що обертаються. Науковці докладно виклали свої висновки в журналі Nature Astronomy.

Науковці з кафедри фізики та астрономії Пенсильванського університету розробили новий метод для кращого розуміння взаємозв’язку між хімічним складом зорі та формуванням планет. Дослідження очолював аспірант Якоб Нібауер (Jacob Nibauer) а спільне керівництво науковою роботою виконував колишній постдок цього університету Ерік Бакстер (Eric Baxter). Результати були представлені на 238-й конференції Американського астрономічного товариства, а також опубліковані в Astrophysical Journal.

Упродовж багатьох років астрофізики та космологи докладають максимум зусиль, щоб розгадати загадку темної матерії. Згідно з сучасними уявленнями, ця невидима маса становить 85% речовини у Всесвіті та 27% від його загальної маси й енергії. Ба більше, вона також забезпечує існування масштабної структури Всесвіту (космічної мережі, the cosmic web), яка управляє рухом галактик та речовини завдяки дії своєї гравітації.