Починаючи з суботи, 9 грудня, ми можемо нарешті з абсолютною впевненістю стверджувати, що комета Галлея наближається.

Ця найвідоміша з усіх комет рухається навколо Сонця по еліптичній орбіті, яка наближає її до нього, а потім виносить далеко за межі внутрішньої Сонячної системи. Починаючи з 9 лютого 1986 року, коли комета досягла перигелію — найближчого проходження комети повз Сонце — вона почала свою довгу подорож назад у далекий космос. І з того часу й донині комета невблаганно віддалялася від Сонця.

2023 року астрономічні обставини (найважливіша — відсутність яскравого світла Місяця) напрочуд сприятливі для спостережень метеорів з потоку Ґемініди. Як у ніч з 13 на 14, так і в ніч з 14 на 15 грудня Місяця на зоряному небі не буде (він сходить вдень і заходить за обрій через 40 хв після Сонця).

Тож, якщо пощастить з погодою (це ще один суттєвий фактор для астрономічних спостережень), тобто буде ясне небо, всі небайдужі до небесних явищ матимуть насолоду бачити повільні, яскраві та рясні метеори. Фахівці вважають, що Ґемініди — це найсильніший метеорний потік року, коли за оптимальних умов спостереження видно до 120 метеорів на годину.

Побачив світ ЗНАК 2024 (зоряне небо й астрономічний календар на 2024 рік). Це настінний перекидний календар (формат А3) астрономічних явищ і видимості планет на кожен місяць, а також мапа, що показує вигляд зоряного неба на середину календарного місяця о 21 (22) годині київського (літнього) часу на широті Києва. Його призначено всім, хто цікавиться зоряним небом.

Інформацію для календаря зібрав Іван Крячко, упорядкування і верстку виконав видавничий центр «Наше небо».

У 2023 р. ніч максимуму метеорного потоку Леоніди припадає з 17 на 18 листопада. За прогнозами фахівців, які вивчають метеори, найбільшу кількість «зір, що падають з неба» слід очікувати 18 листопада о 5 год 33 хв за Всесвітнім часом (о 7 год 33 хв за київським часом). Тож найкращий час для спостережень — ранкові години цього дня. Проте, спостереження можна розпочинати пізнього вечора чи вже ночі 17 листопада, коли над обрієм з’явиться голова небесного Лева.

З початку квітня поточного року й майже до середини останньої декади місяця планету Меркурій можна бачити звечора в західній ділянці неба. Це найкраща вечірня видимість найближчої до Сонця планети цього року.

Першого квітня о 20 год 30 хв літнього київського часу висота Меркурія над обрієм становить 3,5 кутових градусів. Це дуже низько, але видима зоряна величина планети дорівнює -1,1, тобто вона буде майже такою яскравою, як і Сиріус — найяскравіша зоря на небі Землі. Отже, у перший день квітня Меркурій можна пробувати знайти на вечірньому небі з 20 години до 20 год 45 хв київського літнього часу. Це часові межі для спостерігача, що перебуває на широті Києва.