Минуло понад 400 років з моменту нашого першого погляду на Всесвіт через телескоп Ґалілея. Зараз ми, можливо, ось-ось досягнемо ще однієї неймовірної віхи, оскільки астрономічна спільнота з нетерпінням чекає ще одного історичного моменту! 23 червня 2025 року о 15:00 за Всесвітнім часом обсерваторія Рубін представить свої перші разючі зображення в рамках так званої події «Перший погляд» («First Look»).
Історія телескопа розпочалася на початку XVII століття, коли голландський виробник окулярів Ян Ліпперсгей виявив, що комбінування лінз дає змогу збільшувати віддалені об’єкти. Ґалілео Ґалілей швидко вдосконалив конструкцію та став першим, хто дослідив небо, відкривши кратери Місяця, супутники Юпітера та кільця Сатурна. Протягом століть телескопи еволюціонували від простих комбінацій лінз до масивних наземних інструментів з величезними дзеркалами, а зрештою до космічних інструментів, таких як Космічний телескоп імені Габбла (Hubble Space Telescope, HST). Це дало можливість усунути вплив атмосфери Землі на астрономічні спостереження. Сучасні передові телескопи, такі як космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope), використовують передові технології, щоб зазирнути в космос глибше, ніж будь-коли раніше.
Космічний телескоп імені Габбла. Таким його бачили астронавти з космічного човника «Атлантис», коли екіпаж STS-125 завершив місію обслуговування HST 4. Авторські права на зображення: NASA. Фото з сайту www.universetoday.com.
Серед астрономів, які використовували потужні телескопи, щоб змінити наше уявлення про Всесвіт, була Віра Рубін (Vera Rubin), чиї новаторські спостереження в 1970-х роках похитнули основи фізики. Працюючи з дедалі складнішими телескопами, Рубін вивчала обертання спіральних галактик, сподіваючись підтвердити те, що здавалося б елементарною фізикою: зорі, які рухаються далі від центра галактики, мають обертатися повільніше, так само як зовнішні планети нашої Сонячної системи рухаються повільніше, ніж внутрішні. Натомість її точні вимірювання виявили щось абсолютно несподіване: зорі на краях галактик рухалися надто швидко, ніби їх утримувала невидима матерія, яку астрономи не бачили. Це відкриття того, що ми зараз називаємо темною матерією, не просто додало новий розділ в астрономію, воно показало: переважна більшість Всесвіту складається з таємничої, невидимої речовини, яка спантеличує нас досі.
Мапа розподілу темної матерії на одній ділянці неба, створена на основі аналізу гравітаційного лінзування, виявленого за допомогою кілоградусного огляду (Kilo-Degree Survey — огляд ділянки неба площею 1500 квадратних градусів). Авторські права на зображення: Kilo-Degree Survey Collaboration. Фото з сайту www.universetoday.com.
Тепер телескоп нового покоління, названий на честь Рубін, готовий продовжити її революційну роботу. Зустрічайте обсерваторію Віри К. Рубін, яку астрономи будують в пустелі Атакама в Чилі. Вона виконуватиме найповніше дослідження нічного неба з усіх, які коли-небудь робили науковці, фотографуючи все видиме південне небо кожні кілька ночей протягом десяти років! Це технологічне диво, оснащене найбільшою в світі цифровою камерою, що містить 3,2 мільярда пікселів, дасть змогу не просто шукати тонкі ефекти темної матерії, але й уможливить створення каталогів мільярдів зір і галактик, відстежувати небезпечні астероїди та моніторити постійні зміни Всесвіту в режимі реального часу. Коли обсерваторія Рубін нарешті почне роботу, вона згенерує більше астрономічних даних за перший місяць, ніж усі попередні телескопи разом узяті за всю історію спостережень!
Телескоп оснащено 8,4-метровим первинним дзеркалом спеціальної конструкції, щоб мати надзвичайно широке поле зору в 3,5 кутових градусів (це всемеро перевищує площу диска повного Місяця). Його основою є камера Legacy Survey of Space and Time (LSST) — найбільша в світі цифрова камера, яку складають 189 окремих CCD-сенсорів. Її вага становить 3200 кілограмів, а працює вона при температурі -100°C для мінімізації електронного шуму. Розташована на висоті 2647 метрів на чилійській горі Серро-Пачон (Cerro Pachón), обсерваторія позбавлена звичних атмосферних завад. Це дає змогу отримувати чіткі зображення по всьому полю зору. Телескоп можна перемикати на різні цілі всього за п’ять секунд і працювати з використанням шести оптичних фільтрів. Він робитиме повний огляд неба кожні три ночі з 15-секундною експозицією. Протягом своєї 10-річної місії вона занесе до каталогів приблизно 20 мільярдів галактик і 17 мільярдів зір.
Малюнок телескопа LSST в його завершеному вигляді. Авторські права на зображення: прес-служба LSST. Фото з сайту www.universetoday.com.
Неймовірно, що минуло понад 400 років з моменту нашого першого погляду на Всесвіт через телескоп Ґалілея. Зараз ми, можливо, ось-ось досягнемо ще однієї неймовірної віхи, оскільки астрономічна спільнота з нетерпінням чекає ще одного історичного моменту! 23 червня 2025 року о 15:00 за Всесвітнім часом обсерваторія Рубін представить свої перші разючі зображення в рамках так званої події «Перший погляд» («First Look»). Цю подію транслюватимуть в прямому етері на YouTube, що дасть змогу людям у всьому світі разом стати свідками цього захопливого моменту. Це більше, ніж просто чергове технологічне досягнення; це символізує наше невпинне прагнення зрозуміти Всесвіт. У такий спосіб спадок відкриттів Віри Рубін переходить в епоху, коли обсерваторія, що носить її ім’я, дасть нам абсолютно новий погляд на Всесвіт.
Посилання на пряму трансляцію можна знайти на вебсайті обсерваторії Рубін.
За інф. з сайту www.universetoday.com
