Осінні метеорні потоки вже діють. Метеори в щорічних потоках, такі як Драконіди, — це явище спричинене залишками пилу від комет. Ці кометні частинки стикаються з атмосферою Землі та випаровуються, що ми бачимо як смугу світла на небі. Але на якій висоті перебуває метеороїд (частинка, що породжує явище метеора — Ред.) коли він починає світитися? Це може змінюватися і залежить від радіанта метеорного потоку та швидкості його метеороїдів.
Метеороїди «спалахують» майже одразу, як тільки вони потрапляють в атмосферу Землі. Отже, в середньому, коли ви бачите метеор, ви дивитеся на пилинку, що яскраво горить на висоті приблизно від 80 до 120 км над поверхнею Землі.
Але висота, на якій вони повністю згорають в атмосфері, варіюється. Деякі метеори, такі як серпневі Персеїди, виникають в атмосфері на висоті приблизно 100 км над поверхнею Землі. Інші метеороїди, зокрема ті, що спричиняють в жовтні метеори потоку Драконіди, проникають до висоти приблизно 65 км над Землею, перш ніж нагріваються достатньо, щоб світитися та випаровуватися.
Різниця полягає в тому, що Драконіди набагато повільніші, ніж Персеїди. Висота в атмосфері, на якій метеор починає світитися, залежить від швидкості, з якою метеороїд входить в атмосферу Землі. Метеороїди пікірують в атмосферу зі швидкістю від 40 200 до 257 500 км/год.
Джеремі Еванс (Jeremy Evans) з Каліфорнії отримав світлину метеора з потоку Ліріди, що пройшов повз Чумацький Шлях, 22 квітня 2025 р. Джеремі написав, що «метеорний потік Ліріди 22 квітня, у ніч максимуму, був слабким». «Я не вимикав камеру всю ніч і зняв лише один метеор, хоча мав 1200 кадрів». Фото з сайту https://earthsky.org.
Віктор Рогус (Victor Rogus) отримав це зображення 3 січня 2025 року в Седоні, штат Аризона, і написав: «Дуже яскравий метеор, болід, впав сьогодні вранці майже перед світанком. Наша камера Oculus зафіксувала спалах. Це міг бути метеор з потоку Квадрантиди». Фото з сайту https://earthsky.org.
Ось деякі швидкості входження в атмосферу метеороїдів окремих метеорних потоків:
• Леоніди — 71 км/с;
• Персеїди — 61 км/с;
• Оріоніди — 67 км/с;
• Ліриди — 48 км/с;
• Гемініди — 35 км/с;
• Тауриди — 30 км/с;
• Дельта Леоніди — 23 км/с;
• Драконіди — 23 км/с.
До речі, довжина шляху метеора на небі залежить не лише від швидкості входження в атмосферу частинки, яка його спричинила. Вона залежить здебільшого від кута, під яким частинка пилу прорізає атмосферу. Якщо частинка потрапляє під малим кутом, вона пронизує атмосферу поступовіше, нагрівається повільніше та проходить довшу смугу на небі, ніж якби вона летіла під великим кутом.
Розмір, склад та щільність метеороїда, ймовірно, також впливають на довжину шляху, але науковці досі не впевнені, як саме.
За інф. з сайту https://earthsky.org
