Щоб створити ці зображення та відео з високою роздільною здатністю, астрономи з Національної сонячної обсерваторії (США) і Технологічного інституту Нью-Джерсі розробили нову систему «корональної адаптивної оптики» («coronal adaptive optics»), яка усуває розмиття зображень, спричинене земною атмосферою.
Сонячна корона — це зовнішній шар атмосфери Сонця, видимий лише під час повного сонячного затемнення. Вона давно цікавить астрономів своїми екстремальними температурами, сильними виверженнями та великими протуберанцями. Однак турбулентність у земній атмосфері спричиняє розмиття зображення та ускладнює спостереження корони.
«Турбулентність у повітрі сильно погіршує зображення об’єктів у космосі, таких як Сонце, які видно в наші телескопи. Але ми можемо це виправити», — сказав доктор Дірк Шмідт (Dirk Schmidt), науковець з адаптивної оптики в Національній сонячній обсерваторії.
Cona — адаптивна оптична система, використана для отримання нових зображень, — компенсує розмиття, спричинене турбулентністю повітря в земній атмосфері. Створення цієї системи профінансував Національний науковий фонд, а встановлена вона на 1,6-метровому Сонячному телескопі Goode (Goode Solar Telescope, GST) в сонячній обсерваторії Big Bear у Каліфорнії.
«Адаптивна оптика схожа на посилений автофокус та оптичну стабілізацію зображення у камері вашого смартфона, але вона виправляє помилки атмосфери, а не тремтіння рук користувача», — сказав доктор Ніколя Ґорсе (Nicolas Gorceix,), інженер-оптик та головний спостерігач сонячної обсерваторії Big Bear.
Серед визначних спостережень наукової групи є відеозапис швидкозмінного сонячного протуберанця, що розкриває тонкі, турбулентні внутрішні потоки. Сонячні протуберанці — це великі, яскраві утворення, часто мають вигляд арок або петель, що простягаються назовні від поверхні Сонця.
Другий фільм відтворює швидке формування та колапс тонко структурованого потоку плазми.
«Це, безумовно, найдетальніші спостереження такого роду, що показують особливості, яких раніше не спостерігали, і не зовсім зрозуміло, що це таке», — сказав професор Технологічного інституту Нью-Джерсі Василь Юрчишин (Vasyl Yurchyshyn).
«Це надзвичайно захопливо — створити інструмент, який показує нам Сонце, як ніколи раніше», — сказав доктор Шмідт.
Третій фільм показує тонкі пасма коронального дощу — явище, коли плазма, що охолоджується, конденсується та падає назад до поверхні Сонця. «Краплі дощу в короні Сонця можуть бути вужчими за 20 км», — сказав доктор Томас Шад (Thomas Schad), астроном Національної сонячної обсерваторії. «Ці результати пропонують нові безцінні спостережні дані, які життєво важливі для перевірки комп’ютерних моделей корональних процесів»
В іншому фільмі показано драматичний рух сонячного протуберанця, який формує магнетизм Сонця.
«Нова система адаптивної оптики корони заповнює багаторічну прогалину та забезпечує зображення корональних об՚єктів з роздільною здатністю 63 км — теоретичною межею 1,6-метрового Сонячного телескопа Goode», — сказав доктор Томас Ріммеле (Thomas Rimmele), головний технік Національної сонячної обсерваторії.
«Цей технологічний прогрес змінює правила гри. Є можливість багато чого відкрити, коли ви збільшуєте свою роздільну здатність у 10 разів», — сказав доктор Шмідт.
Результати дослідження команди описані в статті, опублікованій в журналі Nature Astronomy.
За інф. з сайту www.sci.news
