Астероїди — це шматки гірської породи, що залишилися після формування Сонячної системи. Приблизно півмільярда цих об’єктів розміром понад чотири метри в діаметрі обертаються навколо Сонця, подорожуючи нашою планетною системою зі швидкістю приблизно до 30 кілометрів на секунду, тобто приблизно з такою ж швидкістю, як і Земля.
Астероїди, безумовно, привертають уяву громадськості. Приклад цьому — голлівудські фільми. Вони показують руйнування, що їх можуть спричинити астероїди, якщо великий із них вдарить в Землю.
Майже щотижня ми бачимо в Інтернеті заголовки заміток, в яких ідеться про астероїди розміром з «автобус», «вантажівку», «холодитльник», «в половину розміру жирафа» або навіть цілого жирафа. У нас також були заголовки з попередженнями про астероїди «вбивця міст» («city killer»), «вбивця планет» («planet killer») і «Бог хаосу» («God of Chaos»).
Звісно, загрози, які створюють астероїди, реальні. Відомо, що приблизно 65 мільйонів років тому життя на Землі було поставлено на коліна через, ймовірно, удар великого астероїда, який знищив більшість динозаврів. Навіть удар чотириметрового (скажімо, половина жирафа) об’єкта, що рухається з відносною швидкістю до 60 кілометрів на секунду, буде потужним.
Але, окрім медіа-ярликів, якими справді є ризики, зважаючи на дані спостережень? Скільки астероїдів вдарилося в Землю і скільки, за прогнозами, можуть пролетіти повз?
Чим загрожує пряме попадання?
Що стосується падіння астероїдів на Землю та їх впливу, наведена нижче графіка NASA узагальнює ризики в цілому.
Статистика астероїдів і загрози, які становлять астероїди різних розмірів. NEO (near-Earth objects) — це навколоземні об'єкти, будь-яке невелике тіло в Сонячній системі, орбіта якого пролягає біля нашої планети. Авторські права на зображення: NASA. Фото з сайту https://phys.org.
Малих астероїдів набагато більше, ніж великих, і маленькі астероїди завдають набагато менше шкоди, ніж великі.
Отже, Земля зазнає частих, але незначних зіткнень з малими астероїдами, і рідкісних, але сильних зіткнень з великими астероїдами. У більшості випадків найменші астероїди значною мірою розпадаються, коли вони потрапляють в атмосферу Землі, і навіть не досягають поверхні.
Коли невеликий астероїд (або метеороїд, об’єкт, менший за астероїд) стикається з атмосферою Землі, він створює разючу «вогняну кулю» — дуже довготривалий та яскравий варіант «зорі, що падає» або метеора. Якщо вцілілі частини об’єкта вдаряються об землю, їх називають метеоритами. Але в цьому разі велика частина об’єкта згорає в атмосфері.
Скільки астероїдів пролітає повз Землю?
Дуже спрощений розрахунок дає нам уявлення про те, скільки астероїдів може наблизитися до нашої планети.
Числа на рисунку, вміщеному вище, вказують, скільки астероїдів може вдарити в Землю щороку. Тепер давайте розглянемо чотириметрові астероїди. В середньому раз на рік чотириметровий астероїд може поцілити в Землю.
Якщо ви подвоїте площу Землі, ви отримаєте дві події на рік. Радіус Землі 6400 км. Сфера, площа поверхні якої вдвічі більша, має радіус 9000 км. Таким чином, приблизно раз на рік чотириметровий астероїд наближається до поверхні Землі на 2600 км — різниця між 9000 км і 6400 км.
Знову подвоївши площу поверхні, ви можете очікувати двох астероїдів на рік у межах 6400 км від поверхні Землі тощо. Це досить добре узгоджується з нещодавніми реєстраціями близьких зближень.
Кілька тисяч кілометрів — це досить велика відстань для об’єктів розміром кілька метрів, але більшість астероїдів, про які йдеться в ЗМІ, пролітають на суттєво більшій відстані.
Астрономи вважають усе, що проходить ближче, ніж Місяць (це приблизно 300 000 км), як «наближення». «Близько» для астронома зазвичай не означає те, що представник громадськості назвав би «близько».
У 2022 році було 126 наближень, а в 2023 році наразі було 50.
Тепер розглянемо дійсно великі астероїди, діаметр яких перевищує один кілометр. Можна застосувати ту саму дуже спрощену логіку, що й вище. Для кожного такого зіткнення, яке може загрожувати цивілізації, що відбувається раз на півмільйона років або близько того, ми можемо очікувати тисячі близьких проходжень (ближче, ніж Місяць) за той самий період часу.
Така подія відбудеться у 2029 році, коли астероїд 153814 (2001 WN5) пролетить на відстані 248 700 км від Землі.
Як ми оцінюємо загрози і що ми можемо з цим зробити?
Приблизно 95% астероїдів розміром більше одного кілометра, за оцінками, вже виявлені. Нині в небі постійно шукають решту 5%. Коли виявляють новий, астрономи виконують ретельні спостереження, щоб оцінити будь-яку загрозу, яку він може становити для Землі.
Туринська шкала (оцінки міри небезпеки, пов’язаної з навколоземними небесними тілами) класифікує прогнозовані загрози до 100 років у майбутньому, шкала від 0 (немає небезпеки) до 10 (певне зіткнення з великим об’єктом).
Натепер всі відомі об’єкти мають нульове значення за цією шкалою. Жоден відомий об’єкт досі не мав бал вище 4 (близька зустріч, що заслуговує на увагу астрономів).
Отже, замість того, щоб чути про жирафів, холодильники чи вантажівки, ми хотіли б знати зі ЗМІ рейтинг астероїда за Туринською шкалою.
Нарешті, технологія просунулася так, що у нас є шанс щось зробити, якщо ми коли-небудь зіткнемося з астероїдом, що відповідає великому значенню за Туринською шкалою. Нещодавно місія DART виконала зіткнення космічного апарата з астероїдом, змінивши його траєкторію. Цілком вірогідно, що в майбутньому така дія з відповідним запасом часу допоможе захистити Землю від зіткнення.
За інф. з сайту https://phys.org
