З 1950-х років людство шукає позаземне життя за допомогою дедалі складніших інструментів. Але після десятиліть запусків космічних зондів, аналізу метеоритів, реєстрації сигналів радіотелескопами та досліджень НЛО, що ж ми насправді знайшли? Група науковців під керівництвом Сейєда Сіни Сейєдпура Лаялестані (Seyed Sina Seyedpour Layalestani) з Ісламського університету Азад в Ірані виконала аналіз найпереконливіших доказів на тепер; від стародавніх космічних порід, які впали на Землю, і принесли будівельні блоки життя.
Мерчисонський метеорит, що в 1969 році впав у Австралії, старший за Сонячну систему, йому сім мільярдів років. Недавній аналіз виявив щось надзвичайне: усі п’ять нуклеотидних основ, що утворюють ДНК та РНК (аденін, гуанін, тимін, цитозин та урацил), присутні в цьому стародавньому камені. Ці молекули, позаземне походження яких підтверджено, фундаментально спростовують припущення, що складові життя утворилися винятково на Землі.
Мерчисонський метеорит у Національному музеї природної історії у Вашингтоні. Авторські права на зображення: Basilicofresco. Фото з сайту www.universetoday.com.
Метеорит «Орґей» (Orgueil), який вибухнув над Францією у 1864 році, розповідає схожу історію. Ця вуглецева порода містить не лише амінокислоти, такі як гліцин та аланін, але й структури, що нагадують мікроскам’янілості, крихітні форми, схожі на магнітотаксисні бактерії, знайдені в океанах Землі. Хоча науковці спочатку вважали їх забрудненням або мінеральними утвореннями, нещодавні дослідження підтвердили їх позаземне походження.
Космічні зонди розширили пошуки за межі метеоритів. Марсоходи виявили потоки рідкої води та замерзлий лід. Космічний апарат «Кассіні» (Cassini) знайшов масивні льодовики на супутнику Сатурна Енцеладі. Посадковий модуль «Фенікс» (Phoenix) підтвердив наявність водяного льоду лише на три сантиметри нижче поверхні Марса. Ці відкриття показують, що основні умови для життя: вода, органічні сполуки та джерела енергії, здається, існують всюди в Сонячній системі.
Художнє зображення зонда Phoenix Mars під час посадки. Авторські права на зображення: NASA/JPL/Corby Waste. Фото з сайту www.universetoday.com.
Радіотелескопи дали змогу виявити понад сто органічних молекул у міжзоряних пилових хмарах, серед яких амінокислоти та компоненти нуклеїнових кислот. Ці висновки підтверджують гіпотезу панспермії, ідею про те, що будівельні блоки життя розподілені в космосі й потенційно можуть потрапляти на планети в Галактиці.
Але як щодо позаземних цивілізацій? Попри десятиліття повідомлень про НЛО та програми SETI, що транслюють повідомлення в космос, жодних підтверджених доказів існування позаземного інтелекту не існує. Більшість спостережень НЛО мають традиційні пояснення — від кульової блискавки в атмосфері до плазмових явищ у термосфері. Передбачувані тіла інопланетян, представлені Конгресу Мексики у 2023 році, були швидко відхилені як штучно «змайстровані».
Проблема полягає не у відсутності доказів наявності складових життя, а у доведенні того, що ці складові насправді утворили живі організми в інших місцях. Наявність будівельних блоків ДНК у метеоритах віком мільярд років не підтверджує існування інопланетних бактерій. Це лише підтвердження того, що хімія для життя працює природним чином у космосі.
До пошуків позаземного життя доєднується штучний інтелект. Нові алгоритми штучного інтелекту можуть аналізувати хімію метеоритів, щоб розрізняти біологічне та небіологічне походження органічних сполук. Машинне навчання допомагає фільтрувати шум від радіосигналів та виявляти атмосферні біосигнатури на далеких екзопланетах. Там, де людський аналіз може пропустити ледь помітні закономірності у величезних наборах даних, штучний інтелект поза конкуренцією.
Ми знайшли ці фрагменти. Будівельні блоки життя існують у всьому космосі. Чи утворюють ці фрагменти живі організми, мікробні чи розумні, є найзахопливішим питанням Всесвіту без відповіді.
За інф. з сайту www.universetoday.com
