Бетельгейзе — одна з найвідоміших зір на нічному небі. Вона міститься приблизно за 640 світлових років від Землі в сузір՚ї Оріона. Це червоний надгігант, що наближається до кінця свого життя й приречений вибухнути як наднова. Зараз він у понад 700 разів більший за Сонце і зацікавив астрономів своєю непередбачуваною яскравістю. Наприкінці 2019 року його яскравість різко потьмяніла. Це спричинило появу припущення, що зоря може бути на межі вибуху. Хоча за цю подію «взяла відповідальність» масивна пилова хмара, яка тимчасово блокувала світло зорі, подія підкреслила, якою нестабільною насправді є ця зоря, що вмирає.
Уявлення художника про Бетельгейзе, яка перетворюється на наднову наприкінці свого життя. Авторські права на зображення: RAS. Фото з сайту www.universetoday.com.
Бетельгейзе належить до захопливої категорії зоряних об՚єктів, які демонструють загадкову поведінку. Близько третини холодних зір з великими конвективними оболонками, таких як Бетельгейзе, демонструють довгострокові коливання яскравості, відомі як довгі вторинні періоди (Long Secondary Periods, LSP). Протягом десятиліть астрономи обговорювали причини цих коливань, пропонуючи різні теорії, зокрема про внутрішні пульсації, утворення поверхневого пилу та гігантські конвекційні комірки всередині зорі. Однак останні дослідження розглядають цікавіше пояснення: Бетельгейзе може бути не самотньою.
Докази все частіше вказують на наявність зорі-компаньйона з малою масою, яка обертається навколо червоного надгіганта приблизно кожні 2100 діб (приблизно 6 років) на відстані, порівнянній з орбітою Сатурна навколо Сонця. Гіпотетична зірка-компаньйон може мати масу в 0,5 — 2 разів більшу, ніж маса Сонця. Хоча такий супутник не змінить кардинально еволюційний шлях Бетельгейзе, він може опосередковано впливати на надгіганта через припливні сили та взаємодію із зоряними вітрами. Цей сценарій добре узгоджується з сучасним розумінням процесу зореутворення, оскільки зорі, схожі на Бетельгейзе, зазвичай виникають як складова подвійних систем.
Уявлення художника про подвійну зоряну систему AR Scorpii. Авторські права на зображення: M. Garlick (М. Ґарлік)/Університет Ворвіка/ESO). Фото з сайту www.universetoday.com.
Теорія супутника також пропонує пояснення інших аспектів поведінки Бетельгейзе. Незвичайне обертання зорі, зі швидкістю 5—15 км/с, може бути результатом припливної взаємодії з орбітальним супутником. Цей механізм також пояснює спостережуваний 36-річний цикл як яскравості, так і зміни радіальної швидкості зорі. Це спростовує попередні теорії, що пояснювали обертання зорі минулим злиттям зірок.
Передбачуваний супутник Бетельгейзе досі невловимий, ймовірно, тому, що він малий, холодний і його легко перекриває яскравість Бетельгейзе, особливо під час нещодавніх подій затемнення. У цілеспрямованому пошуку дослідники під керівництвом Джареда Ґолдберґа (Jared Goldberg) використовували спектрограф STIS Космічного телескопа імені Габбла, щоб знайти супутника в далекому ультрафіолетовому світлі. Вони виконували спостереження в той час, коли супутник мав бути видимим найкраще. Незважаючи на ці зусилля, чітких сигналів не виявлено. Однак це не виключає його існування — характеристики компаньйона можуть бути нижче поточних меж виявлення, але він може з՚явитися в даних майбутніх ультрафіолетових або рентгенівських спостережень за кращих умов.
Космічний телескоп імені Габбла. Авторські права на зображення: NASA. Фото з сайту www.universetoday.com.
Пошук прихованого супутника Бетельгейзе — це більше, ніж просто наукова цікавість, він може допомогти нам зрозуміти дивну поведінку зорі та майбутній вибух наднової. Хоча нещодавні спостереження за допомогою «Габбла» не підтвердили наявність супутника, дані, отримані в результаті змін яскравості, обертання та довгострокових циклів, продовжують підтверджувати ідею подвійної системи. Оскільки технології вдосконалюються, то майбутні спостереження уможливлять нарешті розкрити таємницю. Незалежно від того, чи існує Бетельгейзе сама, чи з супутником, вона розкриває нові підказки про життя та смерть масивних зір.
За інф. з сайту www.universetoday.com
