Науковці NASA пропонують нову шкалу «доказів інопланетного життя»

У новій статті в журналі Nature стверджується, що у повідомленнях про можливі докази позаземного життя потрібно наводити більше нюансів.

news 02 11 21 v

Оскільки дослідження, спрямовані на пошук позаземного життя, стають дедалі активнішими, то науковцям, можливо, доведеться трохи змінити зміст повідомлень про результати своїх пошуків. Дослідникам треба повідомляти про докази існування інопланетного життя за шкалою, схожою на шкалу рівня технологічної готовності, яку зазвичай використовують для оцінки готовності компонентів космічної місії, стверджують автори статті в Nature. Мета полягає в тому, щоб зробити пошук життя менш «бінарним» — життя чи його відсутність — і точніше виразити результати пошуків в термінах узгодженої наукової невизначеності.

Шкалу доказів інопланетного життя пропонує колектив дослідників, який очолює головний науковець NASA Джим Ґрін (Jim Green). Вона містить сім рівнів, які можуть змінюватися залежно від типу середовища та від того, як на неї реагуватиме наукова спільнота.

Для марсіанської місії, наприклад, виявлення натяків на ознаки життя відповідало б рівню 1 за цією шкалою, а докази того, що відкриття не є наслідком від забруднення космічного зонда земним життям, підвищило б його до рівня 2. Найвищі рівні шкали передбачають перевірку ознак життя за допомогою кількох інструментів (рівень 6) і в різних місцях небесного тіла (рівень 7).

«Досі ми говорили громадськості, що є лише два варіанти: це життя або це не життя», — заявила співавтор дослідження Мері Войтек (Mary Voytek), керівник програми з астробіології NASA в штаб-квартирі NASA. «Нам потрібен кращий спосіб розділити хвилювання від наших відкриттів і продемонструвати, як кожне попереднє відкриття зазнає розвитку в наступному, щоб ми могли залучити громадськість та інших вчених до нашої справи».

NASA очікує, що нова шкала матиме особливий сенс, коли йдеться про Марс, адже було кілька гучних дебатів про потенційні ознаки життя на Червоній планеті. У 1996 році, наприклад, група дослідників припустила, що вони знайшли переконливі ознаки життя на Марсі в марсіанському метеориті під назвою Allan Hills 84001 (ALH84001). Хоча відтоді минуло 25 років, але цей результат досі є суперечливим.

Інша дискусія розгорнулася в 2015 році, коли дані, зібрані зондом NASA Mars Reconnaissance Orbiter, показали, що ознака наявності гідратованих солей пов’язана з дивними сезонними темними смугами на Червоній планеті, відомими як повторювані смуги схилів (recurring slope lineae, RSL). Деякі науковці вважають, що ці солі є результатом випаровування солоної води, але інші стверджують: RSL, ймовірно, спричинені сухими зсувами.

Хоча NASA не вказує на попередні дослідження в описі нової шкали, але у прес-релізі агентство зазначає, що астробіологія — як і вся наука — це процес, який передбачає «постановку питань, висунення гіпотез, розробку нових методів пошуку підказок і виключення всіх альтернативних пояснень».

«Будь-яке окреме виявлення не може бути повністю пояснено біологічним процесом і має бути підтверджено за допомогою подальших вимірювань та незалежних досліджень», — пояснили представники агентства у заяві. «Іноді виникають проблеми з самими інструментами. Інколи експерименти взагалі нічого не показують, але все одно дають цінну інформацію про те, що не працює чи куди не слід спрямовувати пошуки».

Представники NASA підкреслили, що ця шкала покликана стимулювати дискусію в суспільстві. Шкала також може змінюватися, бо протягом 2020-х років стартують великі місії агентства з пошуків ознак життя в Сонячній системі, зокрема місія з доставлення на Землю зразків марсіанської речовини та запуск зонда Europa Clipper до потенційно придатного для життя супутник Юпітера.

За інф. з сайту www.space.com

Докладніше про «Наше небо»

Це науково-популярний астрономічний інтернет-журнал для широкого загалу, створений у 2016 році. Назва «НАШЕ НЕБО» виникла у 1998 р. під час обговорення з директором Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України академіком Я.С. Яцківим ідеї щодо заснування Київським республіканським планетарієм науково-популярного видання астрономічного змісту.

Упродовж 2006—2009 рр. я видавав малим накладом журнал «НАШЕ НЕБО.observer», а з 2010 р. веду блог «Ми і Всесвіт». Далі науково-популярні матеріали вміщуватиму головно на цьому сайті.

Іван Крячко

Написати електронний лист

Ви маєте змогу написати електронного листа з будь-якого питання щодо астрономії та інтернет-журналу «Наше небо»

Дякуємо за Вашу увагу до «Нашого неба»!

Please publish modules in offcanvas position.